Контактна інформація:
Громадська еколого-правова організація "ЕкоПраво- Київ"

Адреса для листування:
Україна, 04119,
 Київ-119, а/с 51
тел/факс:
+38044 2545764
тел:
+38044 5997885

Email:

..Архів новин


 

КОНВЕНЦІЯ ПРО ОХОРОНУ БІОЛОГІЧНОГО РІЗНОМАНІТТЯ

Конвенція про охорону біологічного різноманіття (Конвенція) була відкрита для підписання 5 червня 1992 року на Конференції ООН з довкілля та розвитку, що проходила в м. Ріо-де-Жанейро (Бразилія), та залишалася відкритою для підписання до 4 червня 1993 року.

11 червня 1992 року Україна підписала Конвенцію, а 29 листопада 1994 року Законом України № 257/94-ВР ратифікувала її.

            Конвенція набрала чинності 29 грудня 1993 року. Станом на 14 лютого 2005 року Сторонами Конвенції є 188 країн, у тому числі Європейське співтовариство.

Цілями Конвенції є:

1)       збереження біологічного різноманіття,

2)       стале використання компонентів біологічного різноманіття, і

3)       спільне одержання на справедливій і рівній основі вигод, пов’язаних з використанням  
                   
генетичних ресурсів і шляхом належної передачі відповідних технологій з урахуванням усіх прав
                    на такі ресурси і технології, а також шляхом належного фінансування (ст. 1 Конвенції).

Додатковою угодою до Конвенції є Картахенський протокол про біобезпеку, який має захистити навколишнє середовище від потенційних ризиків застосування живих змінених організмів (ЖЗО), отриманих завдяки методам сучасної біотехнології. Цей документ став першим юридично обов’язковим документом, який має на меті регулювання міжнародних перевезень ЖЗО та гарантування безпеки під час їх переміщення, переробки та використання. 29 січня 2000 року Протокол був схвалений на позачерговій нараді Конференції сторін Конвенції, яка відбулася в Монреалі (Канада). Протокол набрав чинності 11 вересня 2003 року. Україна відповідно до Закону України № 152-IV від 12 вересня 2002 року приєдналася до Протоколу та є його повноцінною Стороною.

 

Національні доповіді щодо впровадження Конвенції про охорону біологічного різноманіття

Відповідно до ст. 26 Конвенції кожна Договірна Сторона з періодичністю, визначеною Конференцією Сторін (КСК), надає КСК звіти щодо заходів, прийнятих нею для впровадження цієї Конвенції, і ефективності з точки зору досягнення цілей цієї Конвенції.

Види національних звітів:

-         загальні національні доповіді – подаються до Секретаріату Конвенції раз на чотири роки (рішення      

          V/19 КСК);

-         тематичні національні доповіді.

Перша Національна доповідь, відповідно до рішення II/17 КСК (листопад 1995 року, м. Джакард, Індонезія), була сфокусована на заходах, прийнятих Стороною для впровадження ст.6 Конвенції та включення питань біологічного різноманіття до національних навчальних програм.

На п’ятій нараді (травень 2000 року, м. Найробі, Кенія) КСК розглянула та затвердила (рішення V/19) керівні принципи (в тому числі, форму) для національних доповідей. Форма для доповіді являла собою ряд питань, які ґрунтувалися на статтях Конвенції та елементах рішень КСК.

На сьомій нараді КСК (лютий 2004 року, Куала-Лумпур, Малазія) були затверджені керівні принципи (в тому числі, форма) для підготовки третьої національно доповіді, що були розроблені на основі попередніх з урахуванням питань щодо лісового біорізноманіття та імплементації Стратегічного плану, Цілей до 2010 року і сфокусована на інформації Сторін про досвід впровадження їх національних стратегій та планів з біорізноманіття.

Відповідно до рішення VII/25 КСК Сторонам Конвенції рекомендовано подати третю національну доповідь не пізніше 15 травня 2005 року.

Загальні національні доповіді України:

 

1997

Національна доповідь щодо збереження біологічного різноманіття в Україні

 

2000

Національна доповідь щодо збереження біологічного різноманіття в Україні

 

 

За додатковою інформацією звертайтеся до:

т./ф.: (044) 254 5764

т.: (044) 599 7885