Контактна інформація:
Громадська еколого-правова організація "ЕкоПраво- Київ"

Адреса для листування:
Україна, 04119,
 Київ-119, а/с 51
тел/факс:
+38044 2545764
тел:
+38044 5997885

Email:

..Архів новин


Участь громадськості в підготовці
Національної доповіді щодо збереження біологічного різноманіття в Україні

 

Громадська еколого-правова організація „ЕкоПраво-Київ” запрошує представників всіх зацікавлених сторін взяти участь в обговоренні Національної доповіді щодо збереження біологічного різноманіття а Україні, яка була підготовлена Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.

 

Залишити коментар в форумі >>

Коментарі та рекомендації від громадськості:

 

 

Міністерство охорони навколишнього природного середовища України

ДЕРЖАВНЕ  УПРАВЛІННЯ  ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ В  ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ

 

 

43025 м.Луцьк, вул. Суворова, 20          тел 2-33-96, 2-70-12

 

11.08.05  № 09 / 2148                                                                      Голові громадської еколого-правовій

                                                                                                          організації „ЕкоПраво-Київ”

На № 71 від 4.07.05                                                                         Васильківському Б.

                                                                      __________________________________

                                                          04119 м.Київ, а/с 51

 

Про проект третьої нацдоповіді

щодо виконання Конвенції про біорізноманіття

 

Державне управління екології та природних ресурсів в області розглянувши Ваше прохання про рохгляд проекту третьої національної доповіді щодо виконання Конвенції про біорізноманіття та повідомляє, що доповнень та зауважень в цілому немає, в переважній більшості у зв’язку із відсутністю інформації з даного питання.

При цьому, ознайомившись із надісланими матеріалами подаємо інформацію з наступних запропонованих Вами питань, яких немає в офіційній формі, але вони очевидно мають важливе значення.

            1. Як Ви за п’ятибальною системою оцінюєте:

а) стан біорізноманіття в Україні – 2 (лише за станом самозбереження);

б) в цілому роботу по збереженню біорізноманіття в Україні – 3 (теоретично), 1 (практично);

в) роботу Мінприроди України в цьому напрямку – 2.

            2. Назвіть найбільшу, на Ваш погляд, проблему (причину, що перешкоджає справі) в справі збереження біорізноманіття України.

Відсутність реальних державних пріоритетів у збереженні біорізноманіття, домінування декларативних заходів з охорони навколишнього природного середовища, відсутність екосистемного підходу при використанні природних ресурсів, відсутність структуризації та реорганізації Мінприроди України за екосистемним принципом. Тобто створення системних його управлінь (лісових екосистем з виділенням сектора гірських лісових екосистем, водно-болотяних екосистем з виділенням сектора морських екосистем, лучних екосистем з виділенням сектора субальпійських та альпійських лук, сільськогосподарських екосистем, крім сіножатей і пасовищ, які входять у водно-болотяні та лучні екосистеми, урбанізованих та інтенсивно антропогенізованих екосистем). Входження до структури Мінприроди Державних комітетів лісового, водного господарства України, земельних ресурсів України, частини функцій Міністерства аграрної політики України. Без укрупнення споріднених за напрямком роботи вищезазначених та інших держкомітетів, частини інших Міністерств, і об’єднання їх у одне міністерство – Мінприроди України, питання збереження біорізноманіття буде балансувати на теоретичних засадах можливо навіть європейського рівня, але із відсутністю дієвого практичного впровадження відповідних заходів. При цьому, необхідно зазначити пріоритетність водно-болотяних та лісових екосистем серед інших екосистем, які були б основою збалансування усіх екосистем і вироблення відповідних змін до природоохоронного законодавства (особливо перегляд системи нормування при проектуванні та будівництві, здійсненні державної екологічної експертизи, жорсткі заходи щодо самовільного будівництва – впровадження статті безумовної ліквідації таких споруд через систему судової влади України, як і відшкодування збитків державі та замовнику при неврахуванні проектантами заходів із збереження біорізноманіття), створення Науково-дослідного інституту екосистемного прогнозування та моніторингу.

            3. Назвіть найбільши вразливий об’єкт (групу об’єктів). При можливості, детально прокоментуйте.

Проблеми збереження руслово-заплавних та болотяних екосистем Українського Полісся. Це особливо актуально на прикладі території Західного Полісся, що подається нижче.

Однією із найважливіших сучасних проблем Західного Полісся, в тому числі і біорізноманіття, на наш погляд, є проблема функціонування руслово-заплавних або річкових та пов’язаних з ними водно-болотяних екосистем у басейні Прип’ять, зокрема річок: Прип’яті, Стоходу, Стиру, Турії, Вижівки, Горині, Случі, Ствіги. Серед причин – порушення гідрологічного режиму через:

-         каналізування верів’їв річок (Прип’ять, Стохід, Турія, Вижівка, Кормин, Веселуха, Луга), або їх ділянок (Устя, Чорногузка, Липа, Луга-Свинорийка) у минулому, хоча відповідно до “Схеми протиповеневого захисту в басейні р.Прип’ять в межах Волинської області” передбачається прочистка русел у майбутньому, зокрема Прип’яті та Стоходу, в тому числі і на територіях природно-заповідного фонду (ПЗФ) і водно-болотяних угіддях міжнародного значення (ВБУ);

-         тотальне осушення заплавних лук та боліт та створення на їх місці мережі осушувальних систем (відкритого або закритого типу) у минулому;

-         практично безконтрольне функціонування Вижівського водозабору, яким забирається вода з р.Прип’ять поблизу с.Почапи Ратнівського району Волинської області для потреб функціонування Дніпро-Бузького каналу на території Білорусі (забір води здійснюється білоруською стороною на території України!), в зв’язку з чим відбувається як пересихання русла Прип’яті у меженний період, так і його заростання на ділянках нижче цього водозабору, поява ділянок вторинного заболочування у заплаві, деградація від пересихання озер Святе, Волянське і Біле, через які відбувається скид води у Дніпро-Бузький канал із Прип’яті.

-         штучне звуження ширини заплав в результаті будівництва дамб та будівництва доріг-дамб (на р.Прип’ять поблизу с.Невір, с.Люб’язь Любешівського району, с.Щедрогір Ратнівського району, р.Стохід між с.Нові Червища-с.Рудка-Червищанська Камінь-Каширського району, р.Стир між смт.Колки-с.Розничі Маневицького району Волинської області) у минулому, що створює підпір води, зокрема, у період весняних повеней та паводків у мостових проходах з перепадом води до 40 см (Схема …, 2000);

-         засипання старорусел у зв’язку із економію коштів на будівництво додаткових мостів, або ліквідацією старих (с.Невір-с.Велика Глуша Любешівського району, с.Рудка-Червинська Камінь-Каширського району, смт.Колки Маневицького району Волинської області) у минулому, що створює підпір води, зокрема, у період весняних повеней та паводків;

-         влаштування понтонних мостів через ріку та заплаву (у гирлі р.Вижівки, яка впадає у р.Прип’ять с.Якушів Ратнівського району, через р.Стир поблизу с.Старий Чорторийськ і с.Боровичі Маневицького району Волинської області), що створює підпір води, зокрема, у період весняних повеней та паводків;

-         будівництво загат для браконьєрського лову риби на річках, .Прип’ять, Стохід, а в останні роки і на ріках Турія та Вижівки що створює в свою чергу проблему із підпором води, заростання русел водною рослинністю, а відтак замулення русла, перешкоджає природній міграції риб та інших гідробіонтів (загати – це споруди по всій ширині русла із забитих у дно щільно один до одного кілків дерев і переплетених лозою з залишенням невеликих поверхневих отворів для вставляння кошиків для ловлі риби, на частині річок в останні роки вони ліквідовані).

В результаті вищенаведених чинників відбувся перерозподіл гідрологічного режиму відбувається загальна деградація русел, а відтак заплав рік. Починають пропадати сінокоси, які із-за підняття рівнів води у заплавах заростають спочатку очеретом, а пізніше і чагарниками. Шляхи вирішення наступні: необхідно створити мобільну службу догляду за річками (в першу чергу необхідно провести повний демонтаж загат), що знову ж таки впирається у відсутність коштів, потрібна також розяснювальна робота серед населення та підвищення ролі органів місцевого самоврядування, які практично самоусунулися від цих та інших покладених на них функції в галузі контролю за станом навколишнього природного середовища.

До актуальних проблем відноситься необхідність стабілізації гідрологічного режиму по забору води на Вижівському водозаборі (Білорусь), шляхом будівництва переливної споруди на кінці каналу Хабарище на кордоні України та Білорусі (орієнтовна вартість – 350-500 тис. грн.).

Одним із основних першочергових заходів щодо стабілізації гідро-екологічної ситуації у Камінь-Каширському, Ратнівському та Любешівському районах у басейніі Прип’яті є відновлення (ренатуралізація) старорусел р.Прип’ять, Турії, Стоходу і реконструкція мостових переходів, в першу чергу в с.Невір, будівництво додаткових мостів у дорогах-насипах, що пересікають заплави, та встановлення пропускних кілець в районі сіл: Невір, Щедрогір, Шлапань, остаточний демонтаж штучних загат, влаштованих на ріках для браконьєрського лову риби.

Внаслідок послаблення контролю та невжиття заходів з боку місцевих виконавчих органів, безвідповідальності окремих керівників будівельних, сільськогосподарських підприємств, окремих громадян до збереження державного майна спостерігаються випадки руйнування меліоративної мережі, гідротехнічних споруд, розкрадання обладнання насосних станцій, наявні випадки, коли виконавчі органи влади на місцях віддають меліоровані землі під забудову, пізніше в результаті підтоплення повеневими водами виникають проблеми із захистом населених пунктів, як зокрема у смт.Ратне.

У кінці ХХ століття, переважно осушивши Волинське Полісся, (без планового приросту сільськогосподасрької продукції на осушених землях), каналізувавши верхів’я річок, водогосподарники вирішили розкопувати цілі річки (що тепер називається "русловідновленням") одамбовувати заплави та населені пункти від "стихії", яку самі ж дестабілізували, а для більшого "обгрунтування" ці роботи віднесли з допомогою природоохоронних органів до "природоохоронних заходів". На сьогодні водогосподарники так і не визнали в цілому минулих помилок, як і тотальну осушувальну меліорацію – як першопричину дестабілізації гідрологічних процесів у регіоні.

Водогосподарники та місцеві органи влади і надалі планують протиповеневі заходи по захисту населених пунктів та сільськогосподарських угідь, прочистки русел рік, будівництва дамб з насосними станціями. Так, зокрема, згідно “Схеми протиповеневих заходів”, розробленої ВАТ "Волиньводпроект" на замовлення Волиньводгоспу, передбачаються заходи по "відновленню", а фактично по розкопуванню природного русла Прип'яті на відстані 72 км, як перший етап, і будівництва дамб навколо 50 населених пунктів та сільгоспугідь, як другий етап. "Волиньводгосп" не реалізувавши так звані русловідновлювальні роботи на відрізку між смт.Ратне – Річиця Ратнівського району в межах каналу Прип'ять, вже розпочинають реалізовувати наступні роботи – розчистку і розширення русла від с.Річиця до Вижівського водозабору в межах природного русла р.Прип'ять, при цьому без ліквідації загат та додаткового влаштування пропускних споруд у існуючих мостивих переходах, що викликає серйозне занепокоєння. При цьому вражають об'єми необхідних заходів і відповідних коштів на проблеми, які можна вирішити лише прочисткою окремих місць на річках, і то лише після проведення загальноекологічного моніторингу, із залученням фахівців різних напрямків а не вузькопрофільних водогосподарників та їх гідроекологічних супроводів щодо доцільності проведення заходів. Дивують факти проявів безгосподарності та неощадливості з боку відповідних державних органів, які погоджують і візують мільйонні витрати на ці роботи.

Про це свідчить розроблена і затверджена Волинською обласною радою у 2002 році обласна екологічна програма „Екологія-2010”, де на так звані русловідновлювальні та дамбувальні роботи передбачено десятки-сотні мільйонів гривень, з яких можна буде відмивати гроші, зокрема за рахунок неконтрольованих зпланованими заходами перекидання мільйонів кубометрів землі.

Тому при вирішенні заходів щодо підтоплення населених пунктів, необхідно розглядати усі варіанти по їх захисту аж до відселення із окремих будинків населення, при цьому очевидно, що будівництво кількох нових будинків для переселення громадян обійдеться дешевше, ніж будівництво кілометрових дамб з насосними станціями та їх подальше обслуговування з кошторисною вартістю у 1-5 млн. грн.

У 2000 р. була започаткована робота Мінприроди України, держуправління екоресурсів у Волинській області з Українським товариством охорони птахів, під час якої було проведено спільну перевірку у жовтні 2000 року за проведенням робіт по розчистці русла р.Прип’ять, з метою мінімізації негативного впливу при розчистці на ПЗФ, ВБУ та біорізноманіття, при цьому виявлено певні порушення (Легейда, 2001, 2002, Микитюк, 2000).

Ще раніше, громадською радою при держуправлінні екоресурсів у Волинській області у 2000 році рекомендовано провести на проектованих територіях русловідновлювальних робіт загальноекологічний моніторинг, і лише після цього приступати до будівництва.

Крім того, держуправління екоресурсів у Волинській області направило з цих проблем постійній комісії Волинської обласної ради з питань екології та раціонального використання природних та трудових ресурсів лист від 10.07.97 вих. № 1-10-9/913 “Про сучасний стан збереження водно-болотяних угідь міжнародного значення на території Волинської області, державну Програму “Дніпро”, “Торф”, „Про використання коштів держбюджету по нищенню волинської природи і проблеми збереження природного генофонду (на 8 сторінках), але питання не розглянуте і по сьогодні, і складається враження, що якщо область дотаційна, то керівництво очевидно рахує за необхідність одержання будь-яких коштів держбюджету не залежно від ефективності і доцільності їх використання.

Проблеми так званого відновлення водного режиму р.Прип’ять та захисту населених пунктів від підтоплення повеневими водами (розчищення русла, будівництва дамб і насосних станцій, тощо) не є такими ефективними, як вважають “спеціалісти” з Водгоспу і Водпроекту (адже вони зацікавленні у виділенні додаткових коштів, що необхідно для функціонування їх структур), бо після їх реалізації виникне проблема постійного доочищення русел і постійного підмощення дамб за рахунок коштів держбюджету. Більше того, реалізація цих запланованих ними заходів призведе до неповторної втрати глобально вразливих видів, інших рідкісних представників флори і фауни, неповторних поліських ландшафтів, до повної деградації екосистеми заплави ріки. Реалізація цих заходів також унеможливить функціонування водно-болотяних угідь міжнародного значення та створення національного природного парку “Припять-Стохід”, який передбачно створити згідно Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки.

З цих питань було підготовлено і видано ряд публікацій у бюлетнях Українського товариства охорони птахів, виступ по державному радіо тощо (Химин, 2000а, 2000б, 2001, Петрук, Химин, 2000, Цицюра, 2001, Клестов, Щербак, Кавальчук…, 2001, Легейда, 2001, 2002).

Отже, вирішення цих питань полягає у наступному:

-         термінове призупинення усього будівництва до завершення проведення загальноекологічного моніторингу у ВБУ, ПЗФ, та одержання висновків провідних вчених НАН України щодо можливого негативного впливу на річкові та інші пов’язані з ними екосистеми; замороження коштів держбюджету на будівництво;

-         остаточний демонтаж загат на річках;

-         будівництво переливної споруди на каналі Хабарище;

-         встановлення додаткових мостів або інших водопропускних споруд у мостових переходах, у дамбах насипах;

-         проведення ренатуралізації старорусел для збільшення водопропускної здатності заплав;

-         впровадження ГІС для моделювання річкових стоків за басейновим принципом для оцінки тих чи інших заходів;

-         створення рибальських артілей на річках, які б одночасно вели хоча б частково догляд за річками, за що їм би знижували податки на рибальство;

-         створення державної оперативної служби догляду за річками;

-         впровадження екологічного тендеру (оголошення у засобах масової інформації) з питань будь-яких проектних рішень, розробок, в тому числі і природоохоронних заходів та реконструкції існуючих об’єктів (магістральні канали, осушувальні системи, мостові переходи, гідроспоруди тощо);

-         виведення орних земель із цих екосистем у звязку із нерентабельним їх використанням (Проект…, 1994) і перезалуження їх;

-         розробок законодавчих та нормативно-правових актів і фінансового забезпечення щодо:

а) обов’язкової участі провідних фахівців НАН України при проведенні державної екологічної експертизи, як проектних матеріалів (Робочі проекти та робоча документація з протиповеневих заходів, будівництва дамб з насосними станціями, корінного покращення земель, в тому числі осушувальної меліорації, інших гідротехнічних та будівельних робіт тощо) на територіях ПЗФ, ВБУ та в межах можливого впливу на них, так і натурних територій, на яких пропонуються ці будівництва та заходи, участь у розробці “Оцінки впливу на оточуюче середовище” (ОВОС) при впровадженні ГІС-технологій, з залученням інших зацікавлених наукових закладів, установ, громадських організацій;

б) необхідності обов’язкового проведення загальноекологічного моніторингу перед реалізацією усіх проектних рішень на територіях ПЗФ, ВБУ та в межах можливого впливу на них;

в) розробки і впровадження екосистемного підходу при використанні природних ресурсів на територіях ПЗФ, замість поресурсного, який звичайно може призвести до дисбалансу екосистеми, а відтак до її деградації;

г) розробка загальнодержавної програми фінансування заходів по винесенні в натуру територій та обєктів ПЗФ, ВБУ та встановлення єдиних охоронних, інформаційних та межових знаків на них (першочергове для обєктів ПЗФ загальнодержавного значення).

Довідково: Заплава Прип'яті є одними із найунікальніших куточків природи не лише Українського Полісся чи України, а й Європи в загальному. Тут знаходяться основні місця концентрації біорізноманіття, в тому числі і 15 видів рослин та 26 видів тварин, занесених до Червоної книги України, 10 видів тварин і 1 вид рослин, занесених до Європейського Червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі, 13 види тварин що охороняються Червоним списком Міжнародного Союзу охорони природи. Серед них особливе значення має заплава Прип'яті для збереження 25% світової популяції очеретянки прудкої, занесеної до Червоної книги України та Європейського Червоного списку тварин, а також функціонування Поліського широтного шляху міграції птахів, яких тут щорічно пролітає понад 150 тисяч особин. Ця заплава має стратегічне значення для збереження, міграцій та поширення видового біорізноманіття у регіоні, між екосиcтемами, як для України, так і для Європи і Світу в цілому.

4. Чи знали Ви про підготовку цієї доповіді та чи брали участь у підготовці перших двох? Ні, не знали і не брали участь у їх підготовці.

 

Перший заступник

начальник держуправління                                                                                                           В.Кіндрат

 

 

Повернутись на попередню сторінку