Контактна інформація:
Громадська еколого-правова організація "ЕкоПраво- Київ"

Адреса для листування:
Україна, 04119,
 Київ-119, а/с 51
тел/факс:
+38044 2545764
тел:
+38044 5857885

Email:

..Архів новин


 

Участь громадськості в підготовці
Національної доповіді щодо збереження біологічного різноманіття в Україні

 

Громадська еколого-правова організація „ЕкоПраво-Київ” запрошує представників всіх зацікавлених сторін взяти участь в обговоренні Національної доповіді щодо збереження біологічного різноманіття а Україні, яка була підготовлена Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.

 

Залишити коментар в форумі >>

Коментарі та рекомендації від громадськості:

Василь Придатко, Український центр менеджменту землі та ресурсів (УЦМЗР)

ПРОПОЗИЦІЇ  ЩОДО ВИПРАВЛЕННЯ ТА СУТТЄВОГО ПРОКРАЩАННЯ 3-ї НАЦІОНАЛЬНОЇ ДОПОВІДІ ПРО СТАН виконання конвенції про біологічне різноманіття

 

Василь Придатко[1]

Український центр менеджменту землі та ресурсів (УЦМЗР)[2], Київ

 

            Пропозиції підготовлено мною на клопотання НПО ЕкоПраво-Київ в розвиток п.2 Конкретних вказівок щодо використання анкети, яка є складовою частиною Керівних принципів підготовки 3-ї Національної доповіді (про стан виконання Конвенції про біологічне різноманіття)[3], і де говориться, зокрема, про те, що Сторонам Конвенції рекомендовано залучати до підготовки широке коло суб’єктів діяльності, з метою забезпечення прозорого підходу до процессу звітності при активній участі громадськості.

 

Найпомітніші недоліки квітневої (міністерської) версії НД-3

               

Квітневу версію НД-3 відрізняли наступні найпомітніші недоліки.

 

1.      Поверхневість і загальність. 

а)      наприклад, важко було зрозуміти скільки ж організацій готували НД-3, і який матеріал було використано, і скільки джерел інформації було взято за основу: 10…20…чи 100?);

б)      96% (!) статей Конвенції чомусь були віднесені експертами Мінприроди до групи середньої пріоритетності (24 з 25), див. “Текстове вікно 1”);

в)      майже у всіх текстових вікнах (n>75 – не веб-сторінці міністерства був викладений не весь запитник, в якому, взагалі, 206 вікон) експерти не давали розгорнуті відповіді, як того вимагала анкета, і, звідси, у звіті «пливла» аргументованість, і зростала абстрактність;

г)       не було посилань на жодне джерело інформації. (У вимогах Секретаріату немає якоїсь заборони на те, щоб використовувати посилання на джерела інформації.)

2.      Відсутність належної аргументованості: формула стану та загальних тенденцій різних компонентів біорізноманіття (як вимагало “Текстове вікно II”) була лише продекларована міністерством, але не виведена й не доведена. Через поверхневість такого підходу із НД-3 абсолютно випало щось порівняльне, узагальнене, узяте з попередніх НД-1 та НД-2.

3.      Відсутність індикативно-індексного підходу. У такому вигляді, як було запропоновано міністерством у квітні ц.р., НД-З, нажаль, демонструвала повну пасивність щодо індикаторно-індексного підходу. У доповіді не було нічого, що підтверджувало обізнаність експертів у відношенні цілої низки відповідних рішень SBSTTA, зокрема, UNEP/CBD/SBSTTA/7/12 (20 September 2001), UNEP/CBD/SBSTTA/9/INF/7 (14 October 2003), UNEP/CBD/EM-Indicators/1/3 (13 February 2003), а також CBD/COP, зокрема,  UNEP/CBD/COP/7/L.2720 (9 to 20 February 2004).

 

Звідси, з наукової, а також із пізнавальної точки зору квітнева версія НД-3 була і залишається зовсім нецікавою. Більше того, у ній ніяк не враховано прохання Секретаріату Конвенції звертати більше уваги на фактичні наслідки виконання Конвенції (п. 3 КПП НД-3), замість того щоб зупинятись на адміністративних аспектах.

(Вже у червні на веб-сторінці міністерства можна було побачити поновлений варіант проекту доповіді із врахуваням, принаймні, одного із моїх зауважень – це «1б». Все інше – залишилось без змін.)

Додатково мною було запропоновано наступне: а) надати високий пріоритет темі щодо біорізноманіття сільського господарства (агробіорізноманіттю), як спеціальній темі, замість середнього, так як у його склад входить дике та асоційоване агробіорізноманіття, і ареною для нього є 72% територій держави, і, окрім того, агробіорізноманіття не тільки помітно постраждало за часів інтенсивного ведення сільського господарства у колишньому СРСР, а й із-за того, що до цього часу воно не відновилось (і не могло відновитись при таких темпах експлуатації); б) надати високий пріоритет темі щодо чужорідних видів, адже за багатьма даними нашестя чужорідних видів рослин на поля зростає; в) надати високий пріоритет темі щодо інформування громадськості, замість середнього.

            Аби не зануритись далі в критиканство й бути послідовним, я створив низку конкретних прикладів щодо бажаного заповнення принаймні 28 текстових вікон, замість пустих, яких взагалі безліч (див. нижче). Я також зробив спробу використати в доповіді точку зору різних людей, які надіслали свої пропозиції для покращання доповіді на веб-сторінку НПО «ЕкоПраво-Київ». (За інших умов їхня думка навряд чи була б використана на рівні міністерства. Вибачаюсь, якщо когось за хронічним браком часу недочув.)

            Нижче мною показано , що використання індикаторів та індексів робить звіт більш ємним, і що дозволяє знайти компроміс між необхідністю стискати, узагальнювати інформацію, а іноді, навпаки, деталізувати її, аби краще показати вихідні дані, джерела інформації, і назвати інституції чи авторів, які зробили внесок у справу. Крім того, ціла низка коротких висновків, „формул ситуації”, є результатом тривалої роботи та кропіткого аналізу, який проведено при роботі з індикатором чи індексом.

            Найгіршим є те, що який потужний індекс «доу-джонса» сьогодні не використовуй (NCI, LPI, CIA…) – ситуація, друзі, все одно від’ємна!

            Нарешті, тактика щодо активного використання індикаторів та індексів, щодо врахування якнайбільшої кількості думок, щодо активного посилання на джерела інформації, дозволила громаді отримати додаткові переваги. Зокрема, як зясувалось, в 12 випадках матеріал вивів на необхідність запропонувати зовсім протилежний варіант відповіді на запитання анкети, у порівнянні із версією, яка була спершу запропонована міністерством: у 9 випадках «ні» було замінено мною на «так», і у 2 випадках «так» було замінено мною на «ні», і один випадок взагалі був без відповіді  - див. табл.1 у кінцевій частині пакету.   

 

 

 

Конкретні пропозиції щодо виправлення та покращання

квітневої версії НД-3

 

Текстовое окно ІІ.

Просьба привести общий обзор состояния и тенденций развития различных компонентов биологического разнообразия в Вашей стране на основе имеющейся информации и данных

Компоненти біорізноманіття розглядаються нижче по відношенню до значної території, яку займає Україна. З моменту ратифікації Україною Конвенції про біологічне різноманіття (1994 рік), територія не змінилась: станом на 01.01.2003 року загальна площа земель складала 60354,8 тис. га, внутрішніх вод – 2421,0 тис.га. Використаний нижче індикаторно-індексний підхід (далі назви індикаторів та індексів виділено італіком) застосовується в Україні вперше з моменту підготовки 1-го та 2-го національних звітів про стан біорізноманіття, і що є внеском України в розвиток рішень та рекомендацій SBSTTA та COP-CBD 2001-2004 рр. щодо використання індикаторів та індексів.

У порівнянні з базовим 1994 роком (роком ратифікації Конвенції) Індекс природного капіталу (NCI) становив: для лісових ресурсів - до 16%, для поверхневих водних ресурсів – до 33%, для агробіоресурсів – до 55% [1]. Тобто за результатами цього дослідження Об’єднаного інституту економіки НАНУ, NCI суттєво зменшився. Національний Узагальнений індекс агробіорізноманіття (агробіоресурсу)- CIA, розроблений Держкомстат України та УЦМЗР, показав, що в порівнянні з 1995 р. (у разі недостатності статистичних даних цей рік використовується як базовий, «умовний 1994») залишилось до 93% агробіорізноманіття (агробіоресурсу), причому, найслабкішим місцем було тваринництво, і, таким чином, орієнтовні темпи щорічних втрат складали 0,95% [2]. Тобто, по цьому індексу також відзначено зменшення біорізноманіття. Індекс живої планети (LPI), визначений для 128 видів-індикаторів дикого агробіорізноманіття (комахи, рослини, птахи, ссавці тощо) для періоду 1950...2003 років показав, що загальний тренд був негативним, але із ознаками стабілізації для окремих груп та по окремих природних зонах після 90-х рр. [3,4], коли мала місце помітна економічна криза після розпаду колишнього СРСР і УРСР. Ретельне вивчення змін середовищ існування птахів у столиці України, Київській агломерації, за 1988...2004 рр., за даними ДЗЗ та ГІС-аналізу, переконливо свідчить, що рекреаційні навантаження та трансформація біотопів позначилась, в першу чергу, на птахах відкритих ландшафтів, зокрема, на жайворонках, що є схожим зі станом справ у Європі. Зафіксовано, що той же період часу сумарна протяжність лісосмуг та їхня середня довжина зменшились на 16%, і що відбулось водночас із подрібненням елементів мозаїки агроландшафтів на 40% [20]. Ця тенденція не помінялась.

Загалом, домінуючі негативні фактори впливу на біорізноманіття – це зміни в землекористуванні (37%), а також незадовільний менеджмент (16%), втрата ареалів (7%), токсикація (7%) та ін. [5] Ситуація з генетичним різноманіттям в Україні не є однозначною. Надзвичайно активно зростає Кількість генотипів, що зазвичай використовуються (сорти рослин, придатних для поширення в Україні): наприкінці 2003 року їх було 2898 [5]. В описах інших індикаторів (Кількість генотипів, що зазвичай використовуються: коні; Кількість генотипів, що зазвичай використовуються: вівці; Кількість генотипів, що зазвичай використовуються: бджоли) можна знайти приклади як кризового, так і, навпаки, поза-кризового змісту [7]. Індикатор Стан популяцій: чужорідні та інвазійні види (рослини) показує, що у  2003 році і на сьогодні, у порівнянні із 1927 р., посилилось нашестя чужинних рослин на поля [8], і що, можливо, невільно провокується суспільством, в т.ч. через активне сорторозведення [9]. Уперше оцінено розрахункове Різноманіття «видів», які використовуються в їжу, з урахуванням сортів і порід, що склало 2968, і в якому значно переважали рослини (98%) [10]. На прикладі індикатора Бідність: рівень доходів сімей від підсобних господарств уперше з’ясовано, що при зменшенні доходів населення від заробітної платні, як відповідь, збільшується рівень доходів населення від підсобних господарств [11]. А на прикладі індикатора Кількість сортів рослин (придатних для поширення в Україні), принаймні, для випадку щодо сортів картоплі, показано, це може суттєво впливати на агробіорізноманіття [5]. На прикладі індикатора Різноманіття видів, які використовуються в їжу, також показано, що намагання сільгоспвиробників отримати більший прибуток (тобто, подолати бідність) може призвести до двох протилежних речей: як до зменшення біорізноманіття (через запровадження більш рентабельної монокультурності), так і навпаки, до суттєвого збільшення різноманіття (через збільшення переліку культур рослин землях виробників) [10]. Таким чином, у 2004 році виявлено небезпечні приклади тяжіння виробників с/г продукції до монокультурності, що має вивчатись з особливою увагою.

За багатьма показниками в Україні переважна частина біорізноманіття є біорізноманіттям, залежним від агроландшафтів, адже С/г освоєність території сягає 72% [11], Інтенсивність розорювання сільськогосподарських земель становить 56,2% [12]. С/г угіддя, які охороняються: с/г угіддя, що знаходяться в межах заповідників (= С/г угіддя неінтенсивного використання) складають лише 3% [13]. С/г угіддя неінтенсивного використання (під органічним землеробством) склали 0,96% від усієї посівної площі [14]. У противагу цьому, С/г угіддя, що використовуються в якості мисливських угідь, склали в Україні 94% [15]. Індекс Сила антропогенного тиску: відповідь червонокнижних видів на антропогенний тиск (або RDB-індекс) показав, що „с/г діяльність”, як фактор негативного впливу, займає друге місце після фактора „знищення екологічних ніш” [16]. Більше, ніж 46% Територій із високою різноманітністю видів, яким щось загрожує знаходиться в сучасних агроландшафтах [17]. Виходячи із цього, навіть 10,4% заповідних територій від загальної площі території України, які заплановано створити до 2015 року, не вирішуватимуть у повному обсязі проблеми збереження агробіорізноманіття, включаючи різноманіття ґрунтів. У переліку нових небезпечних явищ – дуже ймовірне проникнення генетично модифікованих культур (картопля, соя, цукровий буряк, кукурудза, рапс) із лабораторій у природне середовище [21]. Тому, імовірно, подальше врахування стану регіональної агроекосистеми (агросфери) є ключовим для збереження біорізноманіття в Україні. Особливе значення матимуть відповідні програми, проекти, кампанії щодо підтримки сучасного, дружнього до біорізноманіття фермерства та підвищення обізнаності населення.

Таким чином, усі складові агробіорізноманіття (асоційоване, дике, генетичне тощо) у період 1994...2004 рр. зазнали змін.

Прогнозується наступне до 2010 року й на перспективу, якщо нічого не робити. Залишатимуться негативними тренди для NCI, LPI, CAI, хоча для окремих складових ситуація здаватиметься задовільною. Загальна кількість видів, які будуть внесені до Червоної книги України, буде збільшуватись, у т.ч. через загальнобіологічні причини [18]. Ризики щодо порушення стану різних типів екосистем та відповідні екосистеми (у тому розумінні, що там збільшуватиметься кількість червонокнижних видів) будуть наступними: а) екосистеми трав’янисті та чагарниково-трав’янисті ксерофітні; б) екосистеми трав'янисті та чагарниково-трав'янисті мезофітні; в) екосистеми надмірно зволожені; г) екосистеми з домінуванням фанерофітів (ліси, рідколісся, чагарники); д) екосистеми, розвиток яких спричинений в основному геоморфологічними формами; е) екосистеми морські, прибережні, стоячі та проточні водойми континентів [19]. За RDB-індексом із негативних факторів домінуватиме забруднення НПС і с/г діяльність [16]. Виробники с/г продукції тяжітимуть до запровадження монокультурності, що є для них більш рентабельною справою. Темпи розвитку органічного землеробства будуть стриманими [14]. Збережеться ризик можливого «генетичного забруднення» природних екосистем генетично-модифікованими культурами картоплі, сої, цукрового буряка, кукурудзи, рапса [21].

 

 Джерела інформації. 1-3,5-8,10-13,15-17) - Пошукова система індикаторів агробіорізноманіття -www.ulrmc.org.ua/services/binu/is/index.asp?lang=UK. 4) Придатко В.І. Індикація та індикатори: досвід розробки і використання для оцінювання стану агробіорізноманіття України в рамках проекту UNEP-GEF BINU/ Агробіорізноманіття України: теорія, методологія, індикатори, приклади. Книга 1. - Київ: ЗАТ "Нічлава". 2005. - с.94-113. 9) Species status: alien and invasive species (plants)/Ukraine: agrobiodiversity and indicators UNEP-GEF Project Biodiversity Indicators for National Use (BINU)” - CD Агробіорізноманіття України...” Презентація про результати розробки індикаторів та індексів агробіорізноманіття, підготовлена в УЦМЗР для окремих слухань під час 10-ї сесії Допоміжного органу з питань науки техніки та технологій (SBSTTA), Банкгок,  Київ: УЦМЗР, 2005. 14) Калініченко Є. Органічна продукція харчування\\Агросектор,№1[1], 2004, с.18-19. 18) Загороднюк І.В. Систематичне положення таксону як критерій його вразливості/Доповіді НАН України. 2000. 19) Буравльов Є., Пньовська О., Коваль Г. Підхід до моніторингу антропогенного впливу на біорізноманіття/ Екологія і ресурси. Збірник наукових праць. Випуск 5. Київ, 2003, стор. 64-68. 20) Коломицев Г.О., Придатко В.І., Лопарьов С.О. Про використання даних космозйомки Terra (ASTER) та Landsat 4 ТM для інвентаризації середовищ існування птахів агроландшафтів на прикладі м. Києва (1987-2003)/ Агробіорізноманіття України: теорія, методологія, індикатори, приклади. Книга 1. - Київ: ЗАТ "Нічлава". 2005, с. 177-185. 21) Ангурець О.В. Зауваження щодо 3-ї національної доповіді України про стан виконання Конвенції про біологічне різноманіття/Участь громадськості в підготовці Національної доповіді щодо збереження біологічного різноманіття в Україні - ecopravo.kiev.ua/BEY/Variety/comments12_ua.html.

 

Статья 8 h) – Чужеродные виды

45.     Выявлены ли Вашей страной чужеродные виды, интродуцированные на ее территорию, и внедрена ли система отслеживания интродукции чужеродных видов?    

a)        нет

 

b)       да, определенные чужеродные виды идентифицированы, но система отслеживания еще не внедрена

       Х

c)        да, определенные чужеродные виды идентифицированы и система отслеживания внедрена

 

d)       да, чужеродные виды, вызывающие основную озабоченность, идентифицированы и система отслеживания внедрена

 

(Увага: оригінальна версія запитника не містить спеціального під-вікна для додаткової інформації щодо даного вікна – це є ініціативою автора.)

Починаючи із 1994 р. і станом на 15 липня 2005 року Україна взагалі не звітувала Конвенції із цього питання за формою спеціального тематичного звіту [1]. Даний матеріал може бути (або вже є) внеском у зазначене звітування.

Стан справ визначається проміжною стадією – це між відповідями типу (b) та (c). Відслідковування чужорідних видів впроваджено але здійснюється, скоріше, науковими установами й заповідниками аніж міністерствами та відомствами, серед яких, у першу чергу, інститути мережі НАНУ та УААН. Ця робота не носить планомірного загальнодержавного значення, окрім тих випадків, які стосуються міжнародних проектів і програм, або, наприклад, загальнонаціонального звітування про стан довкілля. Україна звітувала про проникнення чужорідних і інтродукованих видів спеціальній комісії (The Commission on the Protection of the Black Sea Against Pollution) як член Конвенція про захист Чорного моря від забруднення (Бухарестська конвенція) [2]. Розроблено низку відповідних індикаторів агробіорізноманіття, зокрема, - це  Стан популяцій: чужорідні та інвазійні види (рослини), Статус видів: чужорідні види на території заповідників (рослини) [3], які відбивають, що серед 944 видів польових бур‘янів, які будь-коли наводились для України, 54 % є чужинними видами [3,4].

 

Джерела інформації. 1) Thematic Report on Alien Invasive Species - http://www.biodiv.org/world/reports.aspx?type=ais&alpha=U. 2) State Of The Environment Of The Black Sea Pressures And Trends. 1996 -2000 Istanbul, 2002 - http://www.blacksea-commission.org/search.htm. 3) Наукові назви польових бур'янів. Довідник. / Р.І. Бурда, Н.Л. Власова, Н.В. Мировська, Є.Д. Ткач. – К., 2004. – 95 с. 4) Бурда Р., Придатко В. Стан популяцій: чужерідні та інвазійні види (рослини)/Пошукова система індикаторів агробіорізноманіття -http://www.ulrmc.org.ua/services/binu/is/index.asp?lang=UK.

 

 

46.      ? Проведена ли Вашей страной оценка риска, который представляет собой интродукция данных чужеродных видов для экосистем, мест обитания и видов?

a)              нет

Х

b)       да, но только нескольких чужеродных видов, вызывающих озабоченность (просьба привести ниже подробное описание)

 X

c)        да большинства чужеродных видов (просьба привести ниже подробное описание)

 

Дополнительная информация об оценке риска, который представляет собой интродукция данных чужеродных видов для экосистем, мест обитания и видов

 

Станом на 15 липня 2005 року Україна не звітувала Конвенції із цього питання за формою спеціального тематичного звіту [1]. Даний матеріал є внеском у зазначене звітування.

Розроблено серію відповідних індикаторів для оцінювання стану справ та ризиків (Стан популяцій: чужорідні та інвазійні види (рослини), Статус видів: чужорідні види на території заповідників (рослини), Зміни в розповсюдженні аборигенних видів, яким щось загрожує: рослини, Питомий рівень флористичного багатства стандартної території та просторова різноманітність флори на певній географічній  широті), і доведено, зокрема, що вже в  2003 р. і на сьогодні, у порівнянні із 1927 р., посилилось нашестя чужинних рослин на поля [2]. Ряд публікацій свідчить також про дестабілізацію фітосанітарної ситуації (у контекст якої потрапляють і чужорідні види), але в той же час, така є прогнозованою [3]. Певне, до чужорідних можна віднести й ГМО. Ряд прогнозів щодо ГМО можна трактувати таким чином, що принаймні до 2010 р. збережеться ризик щодо точкового «генетичного забруднення» природних екосистем генетично-модифікованими культурами картоплі, сої, цукрового буряка, кукурудзи, рапса [див. 4. 5].

 

Джерела інформації. 1) Thematic Report on Alien Invasive Species - http://www.biodiv.org/world/reports.aspx?type=ais&alpha=U. 2) Пошукова система індикаторів агробіорізноманіття - http://www.ulrmc.org.ua/services/binu/is/index.asp?lang=UK. 3) Федоренко В.,  Чайка В. Прогноз фітосанітарного стану на 2004 рік /Пропозиция №200311/Новини Захисту Рослин - http://www.ukragroportal.com/cgi-bin/index.cgi?r=9&rub=4&id=1383. 4) Ангурець О.В. Зауваження щодо 3-ї національної доповіді України про стан виконання Конвенції про біологічне різноманіття/ Участь громадськості в підготовці Національної доповіді щодо збереження біологічного різноманіття в Україні - https://ecopravo.kiev.ua/BEY/Variety/comments12_ua.html. 5) Проект ЮНЕП-ГЕФ з розробки національної рамкової структури біобезпеки для України - http://www.biosafety.kiev.ua/.

 

47.      ? Приняты ли Вашей страной меры по предотвращению интродукции, контролю или уничтожению таких чужеродных видов, которые представляют собой угрозу экосистемам, местам обитания или видам?

a)        нет

Х

b)       нет, но рассматриваются потенциальные меры

Х

c)        да, внедрены определенные меры (просьба привести ниже подробное описание)

 

d)       да, внедрены комплексные меры (просьба привести ниже подробное описание)

 

Дополнительная информация о мерах по предотвращению интродукции, контролю или уничтожению таких чужеродных видов, которые представляют собой угрозу экосистемам, местам обитания или видам

 

Ні, у цілому запобіжні заходи в масштабах держави належним чином не запроваджені. Наприклад, відомо, що в Українських Карпатах зберігається ризик небажаного заміщення місцевих карпатських популяцій сосни звичайної та ялини європейської інтродукованими, але до цього часу повністю відсутні як заходи з подолання цієї загрози так і фінансування [1]. Так само, у переліку нових небезпечних явищ дуже ймовірне проникнення з лабораторій у природне середовище генетично модифікованих культур (картопля, соя, цукровий буряк, кукурудза, рапс) [2], і до того ж не можна сказати, що надійні запобіжні заходи дійсно запроваджені, адже «вуличний ринок» продовжує діяти. Деякі експерти вважають, що ніяких заходів щодо запобігання поширення чужорідних видів тварин не проводиться взагалі [3]. У той же час, найбільш відомими прикладами щорічної (безуспішної) спроби знищення чужорідних та /або інтродукованих і інвазійних видів в Україні є колорадський жук, амброзія, сарана, кара-курт та ін. Попередження інтродукції й/або знищення чужорідних видів є складовою загальнодержавної боротьби зі шкідниками сільгоспкультур, у т.ч. із застосуванням спеціальних засобів. Те саме, у ході прогнозування контролю й підтримання належного фітосанітарного стану [4]. Перелік як шкідників, так і відповідних хімічних засобів є доступним на веб-сторінці Мінагрополітики та/або декількох потужних агрофірм. У той же час, науковці відзначають, що в ході цієї боротьби знищуються й такі види, які не є шкідниками [5, с. 23].

 

Джерела інформації. 1) Станкевич О. Биологическое разнообразие лесов/ Участь громадськості в підготовці Національної доповіді щодо збереження біологічного різноманіття в Україні - ecopravo.kiev.ua/BEY/Variety/comments6_ua.html. 2) Ангурець О.В. Зауваження щодо 3-ї національної доповіді України про стан виконання Конвенції про біологічне різноманіття/ Участь громадськості в підготовці Національної доповіді щодо збереження біологічного різноманіття в Україні - ecopravo.kiev.ua/BEY/Variety/comments12_ua.html. 3) Бригадиренко В.В. Відповіді на питання: коментар до проекту третьої національної доповіді по КБР/ Участь громадськості в підготовці Національної доповіді щодо збереження біологічного різноманіття в Україні - ecopravo.kiev.ua/BEY/Variety/comments14_ua.html. 4) Прогноз фітосанітарного стану на 2004 рік /Пропозиция №200311/Новини Захисту Рослин - www.ukragroportal.com/cgi-bin/index.cgi?r=9&rub=4&id=1383. 5) 1st Ukrainian BINU Project Report: Agro-biodiversity Indicators for National Use (January 2003-September 2003). Presenet ed to…UNEP-WCMC…by: Prydatko V., Schaub D., Lyashenko Yu. at al. Kyiv: ULRMC, 2003,  - www.ulrmc.org.ua/services/binu/publications/index.html.

 

48.      ? Разработаны ли Вашей страной (в рамках решения вопроса о чужеродных видах) механизмы осуществления международного сотрудничества, включая обмен передовым опытом, и принимает ли она в них участие? (решение V/8)

a)        нет

Х

b)       да, механизмы двустороннего сотрудничества

 

c)        да, механизмы регионального и/или субрегионального сотрудничества

 

d)       да, механизмы многостороннего сотрудничества

 

Ні, але одночасно із цим уже отримано перший досвід участі країни в розробці схожих механізмів, зокрема, щодо чужорідних видів Чорного моря – це в рамках членства України в Конвенції про захист Чорного моря від забруднення (Бухарестська конвенція); щодо попередження небажаного проникнення ГМО – у рамках членства в Картахенському протоколі, а також щодо контролю за торгівлею видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення – у рамках членства в CITES. Україна також має своє представництво в Раді Міжнародного союзу по охороні нових сортів рослин, у т.ч. для організації та координації здійснення заходів, пов'язаних із виконанням Міжнародної конвенції про охорону нових сортів рослин.

 

49.      ? Применяет ли Ваша страна экосистемный, осмотрительный и биогеографический подходы (в зависимости от обстоятельств) в рамках своей работы по чужеродным инвазивным видам? (решение V/8)

a)                   нет

Х

b)                  да (просьба привести ниже подробное описание)

X

Дополнительные замечания относительно применения экосистемного, осмотрительного и биогеографического подходов в рамках работы по чужеродным инвазивным видам

 

Так. Розроблено серію відповідних індикаторів, де використано природно-зональний і богеографічний підхід: Стан популяцій: чужорідні та інвазійні види (рослини); Зміни в розповсюдженні аборигенних видів, яким щось загрожує: рослини; Питомий рівень флористичного багатства стандартної території та просторова різноманітність флори на певній географічній широті [1]. Показано, що ймовірні серйозні порушення зазначених знайдених закономірностей будуть сигналом щодо надмірної та руйнівної дії факторів впливу, включаючи чужорідні види. Дякуючи зональному підходу, на матеріалах 1927-2003 рр. - Стан популяцій: чужорідні та інвазійні види (рослини) - доведено, що в Україні має місце посилення нашесть чужинних видів на поля, і що має зональний характер [1]. Застосування біогеографічного підходу диктується також тим, що йому логічно підпорядкована історія й практика сорторозведення та породорозведення, апробації й використання сортів і порід, і через яке також здійснюють контроль і боротьбу із чужорідними та інвазійними видами. Впроваджено ряд короткострокових програм міжнародного співробітництва  щодо підтримки місцевих порід.

 

Джерела інформації. 1) Пошукова система індикаторів агробіорізноманіття -www.ulrmc.org.ua/services/binu/is/index.asp?lang=UK

 

50.     Определены ли в Вашей стране национальные потребности и приоритеты относительно использования Руководящих принципов? (решение VI/23)

a)        нет

       Х

b)       нет, но в настоящее время определяются потребности и приоритеты

       Х

c)        да, национальные потребности и приоритеты определены (просьба привести ниже перечень определенных потребностей и приоритетов)

 

Дополнительные замечания об определении национальных потребностей и приоритетов относительно использования Руководящих принципов

У спеціальних офіційних документах такі потреби щодо рішення VI/23 іще не відображені. Нерегулярна відповідна активність має місце в ході робіт, пов’язаних зі членством України в Бернській і Рамсарській конвенціях. У дуже прозорому наближенні відповідні національні потреби та пріоритети визначені в ході розробки Концепції збалансованого розвитку агроекосистем в Україні на період до 2025 року, впровадження якої розпочато [1,2]. У зв’язку із цим існує потреба в пошуку відповідного фінансування для проведення спеціальних експертних робіт із розробки спеціальних національних планів дій чужорідних та інвазійних видів, реалізації рішення VI/23. Стартові індикативні переліки чужорідних і інвазійних видів існують, і є доступними через Інтернет [3].

 

Джерела інформації. 1) Про затвердження Концепції збалансованого розвитку агроекосистем в Україні на період до 2025 року. Наказ №280 від 20.08.2003 року. 2) Перспективи використання, збереження та відтворення агробіорізноманіття в Україні. (Відповідальні редактори акад. УААН, професор Патика В.П., д.б.н., професор Соломаха В.А.). Київ: “Хімджест”, 2003, 254 с. 3) Бурда Р., Придатко В. Стан популяцій: чужорідні та інвазійні види (рослини)/Пошукова система індикаторів агробіорізноманіття -www.ulrmc.org.ua/services/binu/is/index.asp?lang=UK.

 

51.     Создан ли в Вашей стране механизм для координации национальных программ в целях применения Руководящих принципов (решение VI/23)

a)                   нет

Х

b)                  нет, но механизмы разрабатываются

Х

c)                   да, механизмы внедрены (просьба привести ниже подробное описание)

 

Дополнительные замечания относительно механизмов, созданных для координации национальных программ в целях применения Руководящих принципов

У спеціальних офіційних документах пріоритетність рішення VI/23 ніяк не відображена, тому відповідний механізм ніким не розроблений і не розробляється.

В той же час, можна вважати, що окремі елементи таких механізмів відображені в Концепції збалансованого розвитку агроекосистем в Україні на період до 2025 року [1], проекті Закону України «Про затвердження Загальнодержавної програми збереження біорізноманіття України на 2006-2025 роки» [2] – в роботі, а також у документах міжвідомчого рівня, які зачіпають питання розвитку співпраці з FAO, the International Plant Protection Convention, the Global Taxonomy Initiative та ін. Можна також вважати, що існує законодавчий пакет, створений раніше, у ході вдосконалення екологічного законодавства, і який не спеціально підтримує майбутні елементи такого механізму.

 

Джерела інформації. 1) Про затвердження Концепції збалансованого розвитку агроекосистем в Україні на період до 2025 року – Наказ №280 від 20.08.2003 року.  2) Міністерство підготовило та завершило погодження.../Новини/Громадська еколого-правова організація "ЕкоПраво- Київ" - ecopravo.kiev.ua/BEY/News/index_ua.php?mhnews_id=401&mhnews_newsid=5721&mhnews_page=1.

 

52.     Проведен ли в Вашей стране обзор соответствующей политики, законодательных норм и учреждений с учетом Руководящих принципов и были ли скорректированы или созданы политика, законодательные нормы и учреждения?  (решение VI/23)

a)        нет

Х

b)       нет, но обзор проводится

 

c)        да, обзор завершен и предложены корректировки (просьба привести ниже подробное описание)

 

d)       да, корректировки и создание политики, законодательных норм и учреждений осуществляются в данное время

 

e)        да, определенные корректировки и создание политики, законодательных норм и учреждений завершены (просьба привести ниже подробное описание)

 

Дополнительная информация об обзоре, корректировках или создании политики, законодательных норм и учреждений с учетом Руководящих принципов

У спеціальних офіційних документах пріоритетність рішення VI/23 іще ніяк не відображена, тому відповідний спеціальний огляд не проведений і не проводиться.

У той же час такий досвід існує, прикладом чого є масштабний огляд результативності природоохоронної діяльності, проведений у 2000 році Комітетом екологічної політики ЄЄК за сприяння й допомоги Мінприроди України [1], а також поточний досвід аналізу нормативно-правового забезпечення природоохоронної діяльності для цілей регулярного щорічного національного звітування про стан довкілля.  

 

Джерело інформації. 1) Огляд результативності природоохоронної діяльності ООН, Женева, 2000, 232 c.

 

53.     Содействует ли Ваша страна расширению сотрудничества между различными секторами в целях более эффективного предотвращения интродукции, своевременного обнаружения, искоренения инвазивных чужеродных видов и/или борьбы с ними? (решение VI/23)

a)                   нет

Х

b)                  нет, но рассматриваются потенциальные механизмы координации

 

c)                   да, механизмы внедрены (просьба привести ниже подробное описание)

 

Дополнительные замечания относительно сотрудничества между различными секторами

У спеціальних офіційних документах пріоритетність рішення VI/23 ніяк не відображена, тому цільової роботи в цьому відношенні не проводилось й не проводиться.

У той же час, можна вважати, що прикладами закладання основ для такого сприяння були і є, а саме: Концепція збалансованого розвитку агроекосистем в Україні на період до 2025 року [1], колишній проект національної програми збереження біорізноманіття до 2015 р. 90-х років і її аналог – відновлений нещодавно проект загально державної програми збереження біорізноманіття до 2025 р., проект Екологічного кодексу України [2] та ін. Усі подібні законопроекти та заходи передбачають, що матиме місце належне міжсекторальне співробітництво, у т.ч. для моніторингу і викорінення чужорідних видів.

 

Джерела інформації. 1) Про затвердження Концепції збалансованого розвитку агроекосистем в Україні на період до 2025 року – Наказ №280 від 20.08.03. 2) Проект Екологічного кодексу України, 13.04.2004 - http://www.ecology.org.ua/index.php?mod=zakonoproekty.

 

54.     Осуществляет ли Ваша страна сотрудничество с торговыми партнерами и соседними странами в целях борьбы с угрозами, которые чужеродные виды представляют собой для биоразнообразия в экосистемах, расположенных на территории двух или более государств? (решение VI/23)

a)        нет

Х

b)       да, разрабатываются соответствующие программы сотрудничества

 

c)        да, соответствующие программы внедрены (просьба привести ниже более подробные сведения о мерах, принятых с этой целью)

 

Дополнительные замечания о сотрудничестве с торговыми партнерами и соседними странами

У спеціальних офіційних документах пріоритетність рішення VI/23 ніяк не відображена, тому відповідних цільових акцій не проводилось й не проводиться.

У той же час, Україна має досвід ініціації й розвитку такого співробітництва, зокрема, з огляду на членство в Конвенції про захист Чорного моря від забруднення (Бухарестська конвенція), щодо попередження небажаного проникнення ГМО – у рамках членства в Картахенському протоколі, а також щодо контролю за торгівлею видами дикої флори й фауни, яким загрожує небезпека зникнення – у рамках членства в CITES. У пасивному режимі таке цільове співробітництво у контексті рішення VI/23 здійснюється через відкритість і доступність інформації про таксономічне різноманіття, про зміст колекцій зоопарків, дендропарків, геномів та генів, культур мікроорганізмів та ін., що допомагає сусідам щодо обізнаності та інформування, в тому числі через Інтернет. Є поточний досвід створення й  публікації прогнозів щодо інвазій та нашесть чужорідних видів і відображення цієї інформації в щорічних звітах про стан довкілля. Є досвід створення і підтримки дієвості українсько-англійських пошукових систем в Інтернет для демонстрації індикаторів, що стосуються чужорідних і інвазійних видів [1,2]. 

 

Джерела інформації. 1) Пошукова система індикаторів агробіорізноманіття -www.ulrmc.org.ua/services/binu/is/index.asp?lang=UK. 2) Searchable List of Agribiodiversity Indicators -www.ulrmc.org.ua/services/binu/is/index.asp?lang=EN.

 

55.     Создает ли Ваша страна потенциал для использования оценки риска в целях борьбы с угрозами, которые инвазивные чужеродные виды представляют собой для биоразнообразия, и включает ли она такие методологии в оценку экологических последствий (ОЭП) и в стратегическую экологическую оценку (СЭО)? (решение VI/23)

a)        нет

Х

b)       нет, но с этой целью в настоящее время разрабатываются программы

 

c)        да, осуществляются определенные мероприятия для создания потенциала в данной области (просьба привести ниже подробное описание)

 

d)       да, осуществляются комплексные мероприятия (просьба привести ниже подробное описание)

 

Дополнительная информация о создании потенциала для борьбы с угрозами, которые представляют собой инвазивные чужеродные виды

У спеціальних офіційних документах пріоритетність рішення VI/23 іще ніяк не відображена, тому спеціально такі роботи іще не проводилось й не проводяться. Тільки тоді це дасть поштовх до законодавчого закріплення відповідних вимог та вимог для здійснення екологічних оцінок (=ОВНПС).

Деякі фахівці вважають, що приклади своєчасного виявлення таких видів ще відсутні, так само як і надійні оцінки отриманого негативного впливу на біорізноманіття [1]. У той же час, пасивний науковий моніторинг щодо нашесть чужорідних та інвазійних видів проводиться. Це відображено, зокрема, в описах ряду індикаторів: Стан популяцій: чужорідні та інвазійні види (рослини); Статус видів: чужорідні види на території заповідників (рослини); Зміни в розповсюдженні аборигенних видів, яким щось загрожує: рослини; Питомий рівень флористичного багатства стандартної території та Просторова різноманітність флори на певній географічній  широті [див. 2].  Є поточний досвід створення й публікації прогнозів щодо інвазій та нашесть чужорідних і інвазійних видів [3], а також досвід передбачень відносно можливого проникнення ГМО в природні екосистеми [4], або щодо констатації проникнення чужорідних видів, зокрема, у Чорне море [5].

 

Джерела інформації. 1) В.А. Гринцов Доповнення/Участь громадськості в підготовці Національної доповіді щодо збереження біологічного різноманіття в Україні - ecopravo.kiev.ua/BEY/Variety/comments12_ua.html. 2) Пошукова система індикаторів агробіорізноманіття - www.ulrmc.org.ua/services/binu/is/index.asp?lang=UK. 3) Федоренко В.,  Чайка В. Прогноз фітосанітарного стану на 2004 рік /Пропозиція №200311/Новини Захисту Рослин - www.ukragroportal.com/cgi-bin/index.cgi?r=9&rub=4&id=1383. 4) Ангурець О.В. Зауваження щодо 3-ї національної доповіді України про стан виконання Конвенції про біологічне різноманіття/ Участь громадськості в підготовці Національної доповіді щодо збереження біологічного різноманіття в Україні - ecopravo.kiev.ua/BEY/Variety/comments12_ua.html.  5) State Of The Environment Of The Black Sea Pressures And Trends. 1996 -2000 Istanbul, 2002 - www.blacksea-commission.org/search.htm. 3.

 

56.     Разработала ли Ваша страна финансовые меры и другую политику и средства для стимулирования мероприятий, нацеленных на сокращение угрозы, которую представляют собой инвазивные чужеродные виды? (решение VI/23)

a)        нет

Х

b)       нет, но разрабатываются соответствующие меры и политика

 

c)        да, разработаны определенные меры, политика и средства (просьба привести ниже подробное описание)

 

d)       да, применяются комплексные меры и средства (просьба привести ниже подробное описание)

 

Дополнительные замечания относительно разработки финансовых мер и другой политики и средств для стимулирования мероприятий, нацеленных на сокращение угрозы, которую представляют собой инвазивные чужеродные виды 

У спеціальних офіційних документах пріоритетність рішення VI/23 іще ніяк не відображена, тому спеціальне цільове фінансування реалізації рішення VI/23 не передбачено.

У той же час, міністерства й відомства України мають досвід розробки й обґрунтування таких фінансових заходів, отриманих, зокрема, для цілей національної програми про розвиток національної екологічної мережі, національної програми про розвиток заповідного фонду й подальшого заповідання, національної програми захисту земель, національної програми охорони Чорного моря від забруднення, а також національної (загальнодержавної) програми збереження біологічного різноманіття та ін.

Джерела інформації: див. вище.

 

Биологическое разнообразие сельского хозяйства

161.  ? Разработаны ли Вашей страной национальные стратегии, программы и планы, обеспечивающие разработку и успешную реализацию политики и мероприятий, ведущих к сохранению и устойчивому использованию компонентов биоразнообразия сельского хозяйства? (решения III/11 и IV/6)

a)        нет

Х

b)       нет, но стратегии, программы и планы находятся в стадии разработки

Х

c)        да, определенные стратегии, программы и планы внедрены (просьба привести ниже подробное описание)

 

d)       да, комплексные стратегии, программы и планы внедрены (просьба привести ниже подробное описание)

 

Дополнительные замечания относительно компонентов биоразнообразия сельского хозяйства в национальных стратегиях, программах и планах

Стан справ визначається проміжною стадією між відповідями типу (b) та (c). У розвиток Концепції збереження біологічного різноманіття України, презентованої Україною ще 1998 року на 4-й (Братіславській) конференції COP, і, зокрема, її розділу щодо агроландшафтів [1], уже в 2003 році розроблено й прийнято на рівні Мінагрополітики та Мінприроди, із залученням інших міністерств та відомств, зокрема, Концепцію збалансованого розвитку агроекосистем в Україні на період до 2025 року, яка активно впроваджується [2,3]. Прийнято також наступні законопроекти: Закон України “Про затвердження Загальнодержавної програми селекції у тваринництві на період до 2010 року”, Закон України “Про продовольчу безпеку України”. Держсортслужбою розроблено проект Концепції Державної програми  формування  національних сортових рослинних  ресурсів. Згідно з документом “Положення про Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні”, Держсортслужбою ведеться Реєстр сортів. Щороку вона видає Каталог сортів рослин, який є витягом із Реєстру сортів. Діє експертна Рада Державної служби з охорони прав на сорти рослин. Із червня 2004 року Україна має своє представництво в Раді Міжнародного союзу з охорони нових сортів рослин, у т.ч. для організації та координації здійснення заходів, пов'язаних із виконанням Міжнародної конвенції про охорону нових сортів рослин. Компоненти агробіорізноманіття є частиною щорічної державної статистичної звітності про стан довкілля, тобто відповідного моніторингу. За співпраці урядових організацій (УО) та НУО доведено, що ця система є пластичною, дозволяє розробляти описи нових індикаторів/індексів агробіорізноманіття за формою, запропонованою Конвенцією, а також створювати сучасні пошукові системи, доступні користувачам через Інтернет, у т.ч. для цілей підтримки досягнення мети «2010» [4]. Українським товариством охорони птахів (УТОП) розроблено та опубліковано в 2000 р. національні плани дій зі збереження глобально вразливих видів птахів, у т.ч. асоційованих з агроландшафтами. Спільно УО та НУО впроваджено підходи до вивчення стану агроекосистеми на основі новітніх даних ДЗЗ, що є прикладом реалізації рекомендацій Конвенції – це щодо залучення ДЗЗ до вивчення стану екосистем [CBD(UNEP/CBD/SBSTTA/10/INF/10)], приклади чого були продемонстровані представниками України учасникам 9-ї та 10-її сесії SBSTTA і опубліковані [5]. Це дозволяє, зокрема, НУО включати це також у свої стратегії, програми та плани національного рівня, що сприяє більш широкому залученню громадськості.

 

Джерела інформації. 1) Агроландшафти та інші території інтенсивного ведення господарської діяльності/Концепції збереження біологічного різноманіття України. Київ, 1998, 16 с. 2) Про затвердження Концепції збалансованого розвитку агроекосистем в Україні на період до 2025 року – Наказ №280 від 20.08.2003 року. 3) Перспективи використання, збереження та відтворення агробіорізноманіття в Україні. (Відповідальні редактори акад. УААН, проф. Патика В.П., д.б.н., проф. Соломаха В.А.). Київ: “Хімджест”, 2003, 254 с. 4) Пошукова система індикаторів біорізноманіття: агробіорізноманіття – www.ulrmc.org.ua/services/binu/index_ua.html. 5) Созинов А.А., Придатко В.И., Штепа Ю.Н. Агросфера: визуализация с помощью ДЗЗ и ГИС для индикации состояния и оценки агробиоразнообразия/Агробіорізноманіття України: теорія, методологія, індикатори, приклади. Книга 1. - Київ: ЗАТ "Нічлава". 2005. – с.15-30.

 


 

162.  ? Определены ли Вашей страной пути и средства решения проблем, связанных с потенциальным воздействием применения генетических технологий, ограничивающих использование, на сохранение и устойчивое использования in-situ и ex-situ биологического разнообразия сельского хозяйства, включая воспроизводство продуктов питания? (решение V/5)

a)        нет

 

b)       нет, но в настоящее время рассматриваются потенциальные меры

Х

c)        да, определенные меры выявлены (просьба привести ниже подробное описание)

 

d)       да, выявлены комплексные меры (просьба привести ниже подробное описание)

 

Дополнительная информация о путях и средствах решения проблем, связанных с потенциальным воздействием применения генетических технологий, ограничивающих использование, на сохранение и устойчивое использования in-situ и ex-situ биологического разнообразия сельского хозяйства

Стан справ визначається проміжною стадією – між відповідями типу (b) та (c). Вивченням потенційного впливу генетичних технологій на біорізноманіття в Україні займаються десятки інститутів системи НАНУ, УААН та ін., і що має відношення також до питань біобезпеки. Відповідне узагальнення опубліковане в 2003 році за участю УО та НУО в рамках цільового проекту ЮНЕП-ГЕФ [1]. (У 2005 році ситуація з біобезпекою суттєво не змінилась, але, можливо, погіршилась.) За цими даними в Україні іще не має спеціального закону, який би цілеспрямовано регулював правові аспекти застосування біотехнологій, створення, виробництва, використання та імпорту/експорту/транзиту біотехнологічних продуктів на території України. Управління станом справ до цього часу здійснюється через урахування норм до 12 законів, прийнятих у 1991-1997 рр. та 4 постанов КМУ, прийнятих у 1995-1996 рр. Для зміни цієї ситуації на краще вже у жовтні 2002 р., після приєднання України до Картахенського Протоколу з біобезпеки, у Верховній Раді  України у першому читанні було прийнято Закон України “Пpо деpжавну систему біобезпеки при створенні, випробуванні та практичному використанні генетично модифікованих організмів”. Остаточне прийняття закону потребуватиме внесення доповнень, принаймні, до двох уже існуючих законів, що є складною законодавчою роботою, яку досі не завершено. У цьому ж звіті [1] зафіксовано, що Україні закладені основні елементи системи біобезпеки, зокрема, стосовно використання трансгенних рослин. Система спирається, зокрема, на дії Мінприроди (Державна екологічна експертиза), відповідні структури Міністерства охорони здоров'я (санітарно-гігієнічна та харчова оцінка), Державну комісію України з випробовування та охорони сортів рослин Мінагрополітики (випробовування та реєстрація сортів) та Комісію з питань біобезпеки при Міністерстві освіти та науки. Саме ці структури й здійснюють основну роботу з розвитку системи біобезпеки в Україні, включаючи експертизу відповідних заявок і можливу реєстрацію ГМО. Взагалі визначені шляхи й засоби вирішення проблем, пов’язаних із потенціальною дією ГМО [2].

Прикладом інших цільових дій є прийняття проекту Закону України “Про затвердження Загальнодержавної програми селекції у тваринництві на період до 2010 року”, Закону України “Про продовольчу безпеку України” та ін. Держсортслужбою розроблено проект концепції Державної програми  формування  національних сортових рослинних  ресурсів. Діє Центр біології тварин, ветсанітарії та якості й безпеки с/г продукції. Однак, вважається, що до цього часу іще не прийняті необхідні поправки до законодавства України в зв‘язку з ратифікацією Картахенського Протоколу з біобезпеки [3].

За результатами пошуку назв законопроектів (через пошукову систему ВРУ загального доступу [4]), нами не знайдено посилань на законопроекти щодо біобезпеки та/чи збереження in-situ та ex-situ біорізноманіття с/г, які б були зареєстровані ВР України на останній VII-й та передостанній VI-й сесіях.

 

Джерела інформації. 1) Огляд стану провадження та дослідження біотехнологій і  біобезпеки в Україні та  в країнах субрегіону. Київ: Проект ЮНЕП-ГЕФ „Розробка національної рамкової структури з біобезпеки для України», 2003, 74 с. (Виконавці: Блюм Я. Б., Негрецький В. А., Ємець А. І. та ін.) - www.biosafety.kiev.ua/       2) Проект ЮНЕП-ГЕФ з розробки національної рамкової структури біобезпеки для України - www.biosafety.kiev.ua. 3) Ангурець О.В. Зауваження щодо 3-ї національної доповіді України про стан виконання Конвенції про біологічне різноманіття/ Участь громадськості в підготовці Національної доповіді щодо збереження біологічного різноманіття в Україні - https://ecopravo.kiev.ua/BEY/Variety/comments12_ua.html. 4) Офіційний веб-сайт Верховної Ради України -http://gska2.rada.gov.ua:7777/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=6989.

 

Приложение к решению V/5 - программа работы по

биоразнообразию сельского хозяйства

 

Программный элемент 1 – Оценка

163.  Проведены ли Вашей страной конкретные оценки компонентов биологического разнообразия сельского хозяйства, таких как генетические ресурсы растений, генетические  ресурсы животных, опылители, борьба с сельскохозяйственными вредителями и круговорот питательных веществ? 

a)        Нет

Х

b)       да, в настоящее время проводятся оценки (просьба ниже уточнить компоненты)

 Х

c)        да, оценки завершены (просьба уточнить ниже компоненты и результаты оценок)

 

Дополнительные замечания относительно конкретных оценок компонентов биологического разнообразия сельского хозяйства

Конкретне оцінювання проведено в ході розробки індикаторів та індексів агробіорізноманіття національного рівня – це в розвиток прикладів та рекомендацій Конвенції, зокрема, UNEP/CBD/SBSTTA/7/12 (20 September 2001) та UNEP/CBD/SBSTTA/9/INF/7 (14 October 2003). У рамках проекту ЮНЕП-ГЕФ уперше для України розроблено двомовну Пошукову систему індикаторів агробіорізноманіття [1], у якій представлено також індикатори, важливі для акції «Мета 2010». Стан справ оцінено через низку індикаторів, наприклад: NCI; LPI; Узагальнений індекс агробіорізноменіття (агробіоресурсу); Різноманіття видів, які використовуються в їжу; Кількість генотипів, що зазвичай використовуються: посівні культури; Кількість генотипів, що зазвичай використовуються: бджоли; Кількість генотипів, що зазвичай використовуються: корови, Кількість генотипів, що зазвичай використовуються: вівці; Кількість генотипів, що зазвичай використовуються: коні; Стан популяцій: чужорідні й інвазійні види та ін. Такі спеціальні узагальнення [1,2,3] свідчать про те, що: а) тренд є негативним, але з ознаками стабілізації, і що одною з найслабкіших ланок було, і залишається тваринництво; б) тренди сортостворення та породостворення хоча і здаються позитивними, але все одно має місце криза, стосовно окремих груп сортів та порід, в першу, чергу місцевих. Потреби в підтримці місцевих сортів та порід сьогодні співпадають із потребами щодо сталого розвитку місцевих громад та важливих мовних угрупувань, наприклад, у гірських районах, у Закарпатті та Криму. Потреби в сорторозведенні визначені в державі принаймні до 2011 року, з метою отримати в т.ч. додатковий валовий дохід від виробництва рослинницької продукції [7].

У той же час, загальна ситуація в сфері управління біорізноманіттям і агробіорізноманіттям досі залишається незадовільною, що є ознакою загальної негативної тенденції, у т.ч. у питаннях статистичної екології: у 2005 році проект 3-го звіту України про стан біорізноманіття не містив жодного посилання на індикатори чи індекси; у 2003 році Мінприроди зафіксувало, що в Україні не існує єдиної системи моніторингу біорізноманіття [2]; у 2002 році було знайдено, що в Україні мала місце компілятивна криза і як результат - управління віртуальним біорізноманіттям [4] і що, певне, продовжується; у 1998 році Мінекобезпеки зафіксувало, що екологічна статистична звітність не відбиває стан екосистем, а більше стан забруднення, планування і законотворення [5, с. 148].

Можливо, із цих причин для умов України завжди можна привести низку прикладів масштабних негараздів: на матеріалах 1927-2003 рр. доведено, що в Україні має місце посилення нашесть чужинних видів на поля [3], у 2005 р., у порівнянні із 1997-1998 рр., стан природних комплексів територій пріоритетного заповідання у Південно-Східному Криму тільки погіршився, зокрема, через підпалювання, пожежі, самовільну сінокосіння, нерегульоване випасання [6] тощо.

 

Джерела інформації. 1) Пошукова система індикаторів агробіорізноманіття -www.ulrmc.org.ua/services/binu/is/index.asp?lang=UK. 2) Перспективи використання, збереження та відтворення агробіорізноманіття в Україні. (Відповідальні редактори акад. УААН, професор Патика В.П., д.б.н., професор Соломаха В.А.). Київ: “Хімджест”, 2003, 254 с. 3) Агробіорізноманіття України: теорія, методологія, індикатори, приклади. Книга 1. - Київ: ЗАТ "Нічлава". 2005. - 384 с. (Під редакцією: академіка НАН України та УААН  О.О.Созінова та к. б.н. В.І.Придатка.) 4) Придатко В.І.  Біорізноманіття і біоресурси України: огляд SoE-публікацій  (1992-1998 рр.), переоцінка трендів і тенденцій (1966-1999 рр.) // Довкілля і ресурси: наукові проблеми, Київ, 2000, с. 194-217. 5) Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 1998 році. Видання УТУ. 162 с. 6) Участь громадськості в підготовці Національної доповіді щодо збереження біологічного різноманіття в Україні (коментарі Л.П.Миронової) - ecopravo.kiev.ua/BEY/Variety/comments12_ua.html. 7) Концепція Державної програми формування національних сортових рослинних ресурсів на 2006 – 2011 роки - http://www.sops.gov.ua/toc.htm.

 

164.  Организует ли Ваша страна проведение оценок взаимосвязи между сельскохозяйственной практикой и сохранением и устойчивым использованием компонентов биоразнообразия, о которых говорится в приложении I к Конвенции (например, экосистем и мест обитания; видов и сообществ; геномов и генов, имеющих социальное, научное или экономическое значение)?

 

a)             нет

 

 

b)            да, оценки проводятся в настоящее время

Х

 

c)             да, определенные оценки завершены (просьба привести ниже подробное описание)

 Х

 

d)       да, завершены комплексные оценки (просьба привести ниже подробное описание)

 

 

Дополнительные замечания относительно проведения оценки компонентов биоразнообразия (например, экосистем и мест обитания; видов и сообществ; геномов и генов, имеющих социальное, научное или экономическое значение).

 

 

Масштабна переоцінка стану компонентів екосистем у державі стала можливою лише нещодавно, завдяки розвитку вітчизняної школи ДЗЗ та ГІС і залученню міжнародної технічної допомоги [1]. Раніше такі роботи мали, скоріше, точковий характер і зосереджувались на заповідних, або потенційно-заповідних територіях, що не давало загальної картини. Новий індикативний підхід ДО та НПО щодо агроекосистем сьогодні базується на використанні даних ДЗЗ (Landsat, Aster, SPOT, IRS, MODIS, NOAA та ін.) і/та ГІС-аналізі. Принаймні, знайдено багато прикладів активної зміни мозаїки екосистем, які мають спільні межі з агроекосистемами. Лісові екосистеми. У 2002-2005 р. такі роботи проведено (або проводяться) у Закарпатській, Львівській, Вінницькій, Рівненській, Київській, Херсонській  області, в АР Крим, а також у містах Київ та Севастополь [2, наші дані]. Зафіксовано, зокрема, що мало місце як «збільшення» чи «зменшення» лісовкритих площ (і, відповідно, розмірності гірських агроекосистем), так і відсутність змін [3]. На прикладі АР Крим знайдено, що в останнє десятиріччя втрати й відновлення лісу якби стихійно взаємокомпенсувались через стихійний збіг обставин, а в Закарпатті ні [4]. Пілотну ГІС уже має Севастопольській ДЛГ (наші дані);  розробляються ГІС для лісгоспів Харківської й Закарпатської області [5]. У 2005 році Мінприроди та інші УО й НУО продовжили дослідження стану лісів та лісовкритих поверхонь у Рівненській та Херсонській області із залученнями даних ДЗЗ. У порівнянні з базовим 1994 роком (роком ратифікації Конвенції) Індекс природного капіталу (NCI) для лісових екосистем становив 16%, а темпи створення захисних лісових насаджень та полезахисних лісосмуг суттєво зменшились [6,7]. Агроекосистеми. У 2002-2005 рр. за підтримки проектів USAID, UNEP-GEF, UFP в Україні проведено масштабне дослідження розмірності, змінюваності та стану мега-агроекосистеми (агросфери) із залученням даних ДЗЗ: з’ясовано, що за останнє десятиріччя її мозаїчність найбільш помітно змінилась навколо міст [8,9], і що (як і у випадку з лісовими екосистемами) одні види отримали додаткові середовища існування, а інші, наприклад, види відкритих ландшафтів, їх втратили [9]. Прісноводні та морські екосистеми. У 2002-2005 рр. відповідні дослідження проведено УО та НУО за підтримки проектів USAID, WB-GEF, EF-WB, TACIS, Wetlands InternationalI та ін. і з’ясовано, що в кризовому стані знаходяться, у першу чергу, прибережні, прируслові та придельтові території, у т.ч. через змиви забруднень із поверхонь с/г земель. Тяжіння до заселення територій поряд із прісними й морськими водоймами провокує неабияке соціальне напруження на місцях, а також ускладнює процес створення екомережі. Усе більшої актуальності набуває питання про достатність та якість прісної води, у т.ч. для цілей підтримки продуктивності агроекосистем, що опосередковано свідчить також про складний стан справ із біотою прісноводних екосистем. У порівнянні з базовим 1994 роком Індекс природного капіталу (NCI) для поверхневих водних екосистем становив 33% [6]. Стан середовищ існування окремих видів в Україні оцінюють щорічно, але вибірково. Наприклад, з 2000 р. щорічно в рамках державної статистичної звітності (за формою «1-заповідник») здійснюють моніторинг рослинних угрупувань (тих, що знаходяться на заповідних територіях), внесених у Зелену книгу України. Стан середовищ існування активно досліджують чисельні НУО України, серед яких, у першу чергу, Wetlands InternationalI, BirdLIfeInternational, Азово-Чорноморська орнітологічна станція (АЧОС), УЦМЗР, НИЦ ТУР та ін. У 2004 році вперше здійснено накладання точкових середовищ існування видів, внесених раніше в Червону книгу України на синтезоване зображення мега-агроекосистеми, отриману за даними ДЗЗ, і проілюстровано, що сьогодні ймовірність потрапляння складає 45-47% [6]. Геноми та гени. У 1997-2003 рр. у ході підготовки 1-ї та 2-ї національних доповідей про стан біорізноманіття тодішнім Мінекобезпеки/Мінекоресурсів забезпечено інвентаризацію колекцій зоопарків, дендропарків, геномів та генів і зафіксовано стан справ [10]. Нові дослідження з цих питань проведено спільно УО та НУО у 2003-2005 рр.– це при розробці серії індикаторів біорізноманіття: Кількість генотипів, що зазвичай використовуються (сорти рослин, придатних для поширення в Україні); Кількість генотипів, що зазвичай використовуються: коні; Кількість генотипів, що зазвичай використовуються: вівці; Кількість генотипів, що зазвичай використовуються: бджоли);Стан популяцій: чужорідні та інвазійні види (рослини); Різноманіття «видів», які використовуються в їжу [11], а також при дослідженні стану справ із ГМО [12, 13].

 

Джерела інформації. 1) Стан та перспективи дистанційного зондування Землі в Україні. Київ. Доповідь УЦМЗР (2000-2002), Київ, 2002, 94 с. 2) Новини УЦМЗР: 2001-2005 - www.ulrmc.org.ua/events/index_ua.html. 3) Prydatko V.  Remote Sensing (RS) and Geographic Information Systems (GIS) as New Tools for Improvement of Woodland Inventory, Management and Woodland Protected Areas Development in Ukraine/Conference on Woodland Key Habitats. Bialowiza, 2002, Poland - www.ulrmc.org.ua/publication/it.html. 4) Придатко В.И., Штепа Ю.Н., Ищук А.А. Опыт применения ERDAS Imagine для анализа изменений лесов горного Крыма в 1988-2001 гг. с использованием снимков Landsat/Материалы 5-й Международной Конференции "Геоинформационные технологии в управлении территориальным развитием", 27-31 мая 2002 года, Партенит (АР Крым). CD – ECOMM, 2002.- www.ulrmc.org.ua/publication/index_ua.html. 5) Станкевич О. Биологическое разнообразие лесов/ Участь громадськості в підготовці Національної доповіді щодо збереження біологічного різноманіття в Україні - ecopravo.kiev.ua/BEY/Variety/comments6_ua.html. 6)7)11) Пошукова система індикаторів -www.ulrmc.org.ua/services/binu/is/index.asp?lang=UK. 8) Зміни в землекористуванні в ході земельної реформи...//3.Природно-ресурсний потенціал/ Національна доповідь України про гармонізацію життєдіяльності...Спеціальне видання до 5-ї Всеєвропейської Конференції. Київ, 2003, с. 30. 9) Коломицев Г.О., Придатко В.І., Лопарьов С.О. Про використання даних космозйомки Terra (ASTER) та Landsat 4 ТM для інвентаризації середовищ існування птахів агроландшафтів на прикладі м.Києва (1987-2003 рр.)/ Агробіорізноманіття України: теорія, методологія, індикатори, приклади. Книга 1. - Київ: ЗАТ "Нічлава". 2005, с.177-185. 10) Національна доповідь України про збереження біологічного різноманіття. – К., 1997.- 31 с. 12) Огляд стану провадження та дослідження біотехнологій і  біобезпеки в Україні та  в країнах субрегіону. Київ: Проект ЮНЕП-ГЕФ „Розробка національної рамкової структури з біобезпеки для України», 2003, 74 с. (Виконавці: Блюм Я. Б., Негрецький В. А., Ємець А. І. та ін.) - www.biosafety.kiev.ua/. 13) Проект ЮНЕП-ГЕФ з розробки національної рамкової структури біобезпеки для України - www.biosafety.kiev.ua.

 

 

 

 

 

165.  Проведена ли Вашей страной оценка знаний, нововведений и практики фермеров и коренных и местных общин, касающихся поддержания устойчивости биоразнообразия сельского хозяйства и функций агроэкосистем для поддержания производства продовольствия и создания продовольственной обеспеченности? 

a)        нет

Х

b)       да, оценка проводится в настоящее время

Х

c)        да, оценка завершена (просьба уточнить ниже, где можно получить соответствующую информацию)

 

Дополнительные замечания относительно оценки знаний, нововведений и практики фермеров и коренных и местных общин

 

Оцінка проводиться, скоріше, непрямими методами – це через використання напрацювань низки спільних міжнародних щодо розвитку та підтримки агробізнесу та підприємництва на селі (WB, ULTI, CIDA-SIDA та ін.). Наприклад, соціологічне дослідження 2002-2004 рр. “Особливості переробки та маркетингу сільськогосподарської продукції й продукції її переробки в Україні” або дослідження Проекту розвитку агробізнесу в Україні (ДПРА) [1]. Відштовхуючись від результатів ДПРА, у 2005 році розроблено обґрунтування до індикатора Різноманіття видів, яків використовуються в їжу, який допоміг довести, що одна з можливостей примноження агробіорізноманіття в Україні – це подолання тенденцій до монокультурності [2]. При обґрунтуванні індикатора Сільськогосподарські угіддя неінтенсивного використання: органічне землеробство, проілюстровано, що всього 0,96% площ зайняте під органічним землеробством. Відомо, що Україна входить у перелік 25 країн Європи, для яких зафіксовано слушний результат, але фактично вона займає 16 місце з 100 [4].

 

Джерела інформації. 1) Aграрне виробництво і аграрний бізнес в Україні. Презентація результатів дослідження. Київ, 2005, 45 с. 2) 3) Пошукова система індикаторів агробіорізноманіття/ Ключові запитання BINU -www.ulrmc.org.ua/services/binu/is/index.asp?lang=UK. 4) M. Yussefi and H. Willer. The World of Organic Agriculture 2003: Statistics and Future Prospects -  www.ifoam.org.

 

166.  Проводит ли Ваша страна мониторинг общей деградации, существующего положения или реабилитации/восстановления биоразнообразия сельского хозяйства с 1993 года, когда Конвенция вступила в силу? 

a)        нет

 

b)       да, не обнаружено никаких изменений (статуса-кво)

 

c)        да, отмечена общая деградация (просьба привести ниже подробное описание)

     Х

d)       да, наблюдается общая реабилитация или восстановление (просьба привести ниже подробное описание)

 

Дополнительные замечания относительно сделанных наблюдений

 

Моніторинг проводиться в ході національного звітування про стан довкілля, розробки та універсалізації індикаторів агробіорізноманіття, що дозволяє працювати з важливими для прийняття рішень узагальненнями. У порівнянні з базовим 1994 роком (роком ратифікації Конвенції) Індекс природного капіталу (NCI) агробіоресурсів становив 55%. Узагальнений індекс агробіорізноманіття (CIA) показав, що в порівнянні з базовим роком залишилось 93% агробіорізноманіття, причому, найслабкішим місцем було тваринництво. Таким чином, орієнтовні темпи щорічних втрат за цей період складали 0,95%. Індекс живої планети (LPI), визначений для 128 видів-індикаторів дикого агробіорізноманіття (комахи, рослини, птахи, ссавці) для періоду 1950-2003 років свідчив про загальний негативний тренд, але з ознаками стабілізації для окремих груп та за окремими природними зонами після 90-х рр., після економічної кризи в результаті розпаду колишнього СРСР і УРСР [1]. З’ясовано, що домінуючими негативними факторами впливу є й були: зміни в землекористуванні (37%), незадовільний менеджмент (16%), втрата ареалів (7%), токсикація (7%) та ін. З’ясовано, що ситуація з генетичним різноманіттям не є однозначною. Наприклад, надзвичайно активно зростає Кількість генотипів, що зазвичай використовуються (сорти рослин, придатних для поширення в Україні): наприкінці 2003 року їх було 2898. У той же час в описах інших індикаторів (Кількість генотипів, що зазвичай використовуються: коні, Кількість генотипів, що зазвичай використовуються: вівці; Кількість генотипів, що зазвичай використовуються: бджоли можна знайти приклади як кризового, так і, навпаки, позакризового змісту. Індикатор Стан популяцій: чужорідні та інвазійні види (рослини) показує, що в 2003 році в порівнянні з 1927 р. нашестя чужинних рослин на поля посилилось [1].

 

Джерела інформації. 1) Пошукова система індикаторів агробіорізноманіття - www.ulrmc.org.ua/services/binu/is/index.asp?lang=UK.

 

Программный элемент 2 - Гибкое управление

167.  ?Определила ли Ваша страна практику управления, технологии и политику, которые содействуют положительному воздействию и смягчают отрицательное воздействие сельского хозяйства на биоразнообразие, а также содействуют повышению производительности и поддержанию жизненного уровня? 

a)        нет

  Х

b)       нет, но потенциальная практика, технологии и политика выявляются

  Х

c)        да, определенная практика, технологии и политика выявлены (просьба привести ниже подробное описание)

 

d)       да, выявлена комплексная практика, технологии и политика (просьба привести ниже подробное описание)

 

Дополнительные замечания относительно выявленной практики управления, технологий и политики

Потенціальна практика і технології виявляються і політика формується через ретельне вивчення механізмів та факторів впливу на агробіорізноманіття у сфері агровиробництва, вивчення уроків нищівного для землі сільського господарства періоду 1929 - 1990 рр., а також через розробку та вивчення індикаторів та індексів агробіорізноманіття і прогнозування змін до 2010 року та на перспективу [1,2,3]. Враховується також все-Європейський і світовий досвід. За даними Об’єднаного інституту економіки НАНУ до 37% української статистичної звітності з агробіорізноманіття відповідає світовим статистичним стандартам чи вимогам; до 42% - є близькими до вимог, за якими оцінюється динаміка стану агробіорізноманіття в країнах-членах ОЕСD [2]. Нарешті, до 57% українських індикаторів/індексів агробіорізноманіття вже сьогодні могли би відповідати європейським та іншим світовим статистичним стандартам чи вимогам [2].

Активно вивчаються особливості агропромисловості в сучасних умовах. Виявлено, що в списку перешкод внутрішнього характеру (важливих із точки зору розвитку галузей переробки с/г продукції, задіяних у т.ч. у механізмах впливу на с/г виробників і, далі - на стан агроекосистем), переважає 53%-на зношеність основних фондів, а найбільш гостро це питання стоїть для 69% підприємств плодово-овочевої промисловості. Окрім цього, екологами привернуто увагу до проблеми енергоємність багатьох процесів в Україні, що, імовірно, тривалий час впливатиме на стан справ, у т.ч. з агробіорізноманіттям [3]. Найбільш яскраві приклади: воління землекористувачів до використання земель, наближених за відстанню до їхніх помешкань, і в т.ч. схилових земель; «економія на масштабі», тобто тяжіння до використання рентабельних культур із високою врожайністю на більших площах [4]та ін.

 

Джерела інформації. 1) Перспективи використання, збереження та відтворення агробіорізноманіття в Україні. (Відповідальні редактори акад. УААН, професор Патика В.П., д.б.н., професор Соломаха В.А.). Київ: “Хімджест”, 2003, 254 с. 2) Агробіорізноманіття України: теорія, методологія, індикатори, приклади. Книга 1. - Київ: ЗАТ "Нічлава". 2005. - 384 с. (Під редакцією: академіка НАН України та УААН О.О.Созінова та к.б.н. В.І.Придатка.) 3) Пошукова система індикаторів біорізноманіття: агробіорізноманіття – www.ulrmc.org.ua/services/binu/index_ua.html. 4) Аграрне виробництво і аграрний бізнес в Україні. Презентація результатів дослідження. Київ, 2005, 45 с.

 

Программный элемент 3 – Создание потенциала

168.  Укрепила ли Ваша страна потенциал фермеров, коренных и местных общин, их организаций и других субъектов деятельности по управлению устойчивым биоразнообразием сельского хозяйства и разработке стратегий и методологий сохранения in-situ, устойчивого использования биологического разнообразия сельского хозяйства и управления им?

a)                  нет

Х

b)                  да (просьба уточнить область/компонент и целевые группы, чей потенциал был укреплен)

 

Дополнительные замечания относительно укрепленного потенциала фермеров, коренных и местных общин, их организаций и других субъектов деятельности

Ні, але важлива активність має місце, зокрема, як низка дій щодо вдосконалення державного управління й адміністративного устрою, покращання землевпорядкування, економіки сільського господарства, укріплення практики місцевого самоуправління, у т.ч. для подальшої інтеграції України у все-Євроопейський простір, що є фактором непрямої позитивної дії для досягнення цілей невиснажливого агобіорізноманіття. Приклади найновітніших ініціатив та впроваджень: встановлення мережі фермерських дорадчих служб під егідою Мінагропорлітики, створення Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України, підвищення обізнаності фермерів через Інтернет (наприклад, сервер Мінагрополітики, ПроАгро, AgroWeb Ukraine, AgroBiz, AgroMage, Моя Земля, Украгропортал та ін.), активне вивчення економіки с.г. та виявлення слабких місць, повернення до теми національної програми сталого розвитку села [1]. У 2005 році НАНУ виступила з ініціативою оптимізації агроландшафтів через покращання планування сільської місцевості, у т.ч. із використання даних ДЗЗ, як важливого елементу Генеральної схеми планування території України.

Підвищення обізнаності фермерів, місцевих громад у питаннях агробіорізноманіття сьогодні є чи не єдиним важелем досягнення мети належного збереження агробіорізноманіття, у т.ч. через подолання бідності. Відповідні алгоритми пошуку зв’язків розробляють. Індикатор Бідність: рівень доходів сімей від підсобних господарств демонструє: якщо заробітна платня зменшується, то рівень доходів сімей від підсобних господарств помітно зростає [2] і що надалі впливає на агробіорізноманіття. На прикладі індикатора Кількість сортів рослин (придатних для поширення в Україні), для випадку щодо сортів картоплі, показано, що це може впливати на агробіорізноманіття [3]. На прикладі індикатора Різноманіття видів, які використовуються в їжу, показано, що намагання сільгоспвиробників отримати більший прибуток (тобто, подолати бідність) може призвести як до зменшення біорізноманіття через монокультурність, так і навпаки - до суттєвого його збільшення [4].

 

Джерела інформації: 1) Загальнодержавна комплексна програма підтримки та розвитку українського села “Добробут через аграрний розвиток” на 2005-2010 роки. Мінагрополітики. Офіційний веб-сервер - www.minagro.kiev.ua/zvr/showdoc1.php?id=24. 2)3)4) Пошукова система індикаторів агробіорізноманіття - www.ulrmc.org.ua/services/binu/is/index.asp?lang=UK.

 

169.  Внедрила ли Ваша страна функциональные механизмы, обеспечивающие участие широкого спектра групп субъектов деятельности, для развития подлинных партнерских отношений, содействующих выполнению программы работы по биоразнообразию сельского хозяйства? 

a)                  нет

 

b)                  нет, но потенциальные механизмы выявляются в настоящее время

      Х

c)                   нет, но механизмы находятся в стадии разработки

 

d)                  да, механизмы внедрены 

 

170.  Обеспечила ли Ваша страна улучшение политического климата, включающего договоренности о совместном использовании выгод и меры стимулирования, для поддержки регулирования биоразнообразия сельского хозяйства на местном уровне?   

a)                  нет

Х

b)                  нет, но определенные меры и договоренности намечены

X

c)                   нет, но меры и договоренности находятся в стадии разработки

 

d)                  да, меры и договоренности внедряются (просьба привести ниже более подробные сведения)

 

Дополнительные замечания относительно мер, принятых в целях улучшения политического климата

 

Стан справ визначається проміжною стадією – це між відповідями типу (a) та (b). Такі роботи заплановані, зокрема, для реалізації вже прийнятої Концепції збалансованого розвитку агроекосистем в Україні на період до 2025 року [1], а також “Загальнодержавної програми збереження біорізноманіття України на 2006-2025 роки”. Погодження відповідного проекту Закону України щодо зазначеної програми завершено [2].

Стимулювання здійснюється, зокрема через: вивчення і агітацію щодо перспектив ведення органічного землеробства, розвиток дорадництва, впровадження та підтримку отримання фермерами сертифікованих засобів ведення сільського господарства (насіння, добрив і т.ін.), інформування через ЗМІ, конференції, наради тощо.

Проблемним залишається питання про компенсування фермерам витрат на дружнє до природи ведення сільського господарства, наприклад, для цілей збереження мігруючих видів птахів.

 

Джерела інформації. 1) Про затвердження Концепції збалансованого розвитку агроекосистем в Україні на період до 2025 року. Наказ №280 від 20.08.2003 року. 2) Міністерство підготовило та завершило погодження.../Новини/Громадська еколого-правова організація "ЕкоПраво- Київ" - ecopravo.kiev.ua/BEY/News/index_ua.php?mhnews_id=401&mhnews_newsid=5721&mhnews_page=1.

 

Программный элемент 4 – Учитывание вопросов 

171.  Учитывает ли Ваша страна национальные планы или стратегии по сохранению и устойчивому использованию биоразнообразия в секторальных или межсекторальных планах и программах и включает ли она их в эти планы и программы?

a)        нет

Х

b)       нет, но в настоящее время проводится обзор

 

c)        нет, но выявлены потенциальные структуры и механизмы

 

d)       да, определенные национальные планы или стратегии либо учтены в определенных секторальных планах и программах, либо включены в них (просьба привести ниже подробное описание)

 

e)        да, определенные национальные планы или стратегии учтены в основных секторальных планах и программах (просьба привести ниже подробное описание)

 

Дополнительные замечания относительно учитывания национальных планов или стратегий по сохранению и устойчивому использованию биоразнообразия в секторальных или межсекторальных планах и программах и включения их в эти планы и программы

Мають місце лише окремі приклади подібної міжвідомчої роботи, наприклад, для цілей реалізації Концепції збалансованого розвитку агроекосистем в Україні на період до 2025 року [1], але дієвість яких іще не перевірена довготривалою практикою. Попередній досвід доводить скоріше, що пасивність переважає і перевавжатиме над активністю – це в силу інерції відомчих інтересів, слабкої доведеності економічної вигоди від врахування практики збереження біорізноманіття. Певний стихійний вплив на стан справ здійснює ринок с/г продукції та поведінка виробників с/г продукції. Наприклад, за даними опитування 2002-2004 рр. потреба с/г виробників у послугагх агронома, якого можна вважати, одночасно, «екологом» складає лише 3%, а екологічність виробництва с/г продукції цікавить лише кожного десятого сільгоспвиробника [2]. Одночасно, в противагу цій тенденції діє пакет взаємопов’язаних законодавчих актів, який вимушує враховувати вимоги природоохоронного законодавства.  

Джерела інформації. 1) Про затвердження Концепції збалансованого розвитку агроекосистем в Україні на період до 2025 року. Наказ №280 від 20.08.2003 року. 2) Аграрне виробництво і аграний бізнес в Україні/Презентація результатів дослідження. Київ: Проект розвитку агробізнесу в Україні, 2005, 45 с. 

 

172.  Оказывает ли Ваша страна поддержку организационно-правовым структурам, директивным и плановым механизмам для обеспечения учета вопросов сохранения биоразнообразия сельского хозяйства в сельскохозяйственных стратегиях и планах действий и их включения в более широкие стратегии и планы действий по сохранению биоразнообразия? 

a)                  нет

Х

b)                  да, посредством оказания поддержки учреждениям, проводящим соответствующие оценки

   

c)                   да, посредством разработки руководящих принципов политики и планирования

 

d)                  да, посредством разработки учебных материалов

 

e)                  да, посредством оказания поддержки созданию потенциала на политическом, техническом и местном уровнях

 

f)                    да, посредством стимулирования взаимодействия в процессе осуществления согласованных планов действий и стимулирования взаимодействия между текущими процессами оценки и межправительственными процессами

 

Дополнительные замечания относительно оказания поддержки организационно-правовым структурам и директивным и плановым механизмам

Така активність є нерегулярною і характерною лише для періодів дії певних національнихї программ та/чи проектів, в т.ч. проектів міжнародної технічної допомоги.

 

173.  В случае центров происхождения, находящихся в Вашей стране, стимулирует ли Ваша страна осуществление мероприятий по сохранению на фермах in-situ и ex-situ разнообразия генетических ресурсов, включая их диких родственников, для производства продовольствия и ведения сельского хозяйства? 

a)              нет

Х

b)             да (просьба привести ниже подробное описание)

 

Дополнительные замечания относительно сохранения разнообразия генетических ресурсов для производства продовольствия и ведения сельского хозяйства

Планомірна цільова підтримка відсутня, тому стимулювання немає. Такі роботи є лише складовою загальної активності з управління генетичними ресурсами, але ситуація з генетичним різноманіттям в Україні не є однозначною. Надзвичайно активно зростає Кількість генотипів, що зазвичай використовуються (сорти рослин, придатних для поширення в Україні) [1], і, в той же час, констатується їх недостатня вивченість [2]. В описах інших індикаторів (Кількість генотипів, що зазвичай використовуються: коні; Кількість генотипів, що зазвичай використовуються: вівці; Кількість генотипів, що зазвичай використовуються: бджоли) можна знайти приклади як кризового, так і, навпаки, поза-кризового змісту [1].

 

Джерела інформації. 1) Пошукова система індикаторів агробіорізноманіття -www.ulrmc.org.ua/services/binu/is/index.asp?lang=UK. 2) Концепція Державної програми формування національних сортових рослинних ресурсів на 2006 – 2011 роки - http://www.sops.gov.ua/toc.htm.

 

 

Текстовое окно LXV.               

Просьба представить информацию относительно мер, принятых Вашей страной в целях осуществления плана действий по реализации Международной инициативы по сохранению и устойчивому использованию опылителей

Перелік дій включає прямі й непрямі заходи. До числа прямих заходів ми відносимо законодавчий пакет (закони, постанови, укази, кодекси та ін.), за яким здійснюється охорона та збереження тваринного та рослинного світу, біорізноманіття – більше 64 найменувань [1]. На практиці системна охорона запилювачів здійснюється тільки на 4,5% площі держави – це на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду (ПЗФ). Наприклад, зафіксовано, що в Донецькій області 60% заповідних територій було створено з метою охорони поселень комах-запилювачів [2]. На сільськогосподарських територіях, які займають до 72% площі держави, збереження комах-запилювачів здійснюється певним чином через регламентоване застосування хімічних засобів захисту рослин і боротьби зі шкідниками сільгоспкультур (ХЗЗР-ЗБШ) та/чи альтернативних (біологічних) засобів. Існує спеціальний законодавчий пакет щодо охорони бджіл, націлений у т.ч. на ефективне використання бджіл для запилення ентомофільних рослин с/г призначення. (Цей пакет включає, зокрема, закони України «Про бджільництво», «Про захист рослин», «Про ветеринарну медицину», «Про племінну справу у тваринництві», «Про тваринний світ», «Про рослинний світ» та інші нормативно-правові акти [3].) У той же час, спеціалісти відзначають, що в ході планового використання ХЗЗР-ЗБШ усе одне страждають види комах, які не є шкідниками. Серед таких, зокрема, до 3 видів тлів, яких, окрім усього, може визначити тільки кваліфікований ентомолог [4, с. 23]. Залишається складною проблема масштабного залучення виробників сільгосппродукції до розгляду задачі збереження запилювачів як складових екологічної піраміди. При наявності розуміння з боку виробників (наприклад, щодо важливості ланцюгів типу «гризуни, птахи, кішки, їжаки, джмелі, оси») постійною є проблема забезпечення щорічною інформацію щодо стану популяцій тварин і рослин, що складають екологічну піраміду мега-агроекосистеми України.

Джерела інформації. 1) Збереження біорізноманіття України (друга національна доповідь). К.: «Хімджест», 2003, 110 с. 2) Доповідь про стан середовища в Донецькій області за 1996 рік/Общественный экологический Internet-проект EcoLife – www.ecolife.org.ua/education/ppress/donetsk96/gl2.html 3) Закон України “Про бджільництво” від 22 лютого 2000 року, № 1492-III. 4) 1st Ukrainian BINU Project Report: Agro-biodiversity Indicators for National Use (January -September 2003). Preseneted to…UNEP-WCMC…by: Prydatko V., Schaub D., Lyashenko Yu., et al. Kyiv: ULRMC, 2003,  - www.ulrmc.org.ua/services/binu/publications/index.html.

 

Текстовое окно LXIV.             

Просьба привести ниже более развернутое описание реализации данной стратегии, акцентируя основное внимание на:

a)        результатах и последствиях принятых мер;

b)       вкладе в достижение целей Стратегического плана Конвенции;

c)        вкладе в достижение результатов на пути осуществления цели, намеченной на 2010 год;

d)       результатах осуществления национальных стратегий и планов действий по сохранению биоразнообразия;

e)        вкладе в достижение Целей развития на тысячелетие;

f)        трудностях, встреченных в процессе осуществления стратегии.

 

c) Україна підтримує функціонування регіональних і координаційних мереж і процесів. Розроблено та розміщено в Інтернет на українській мові (http://www.ulrmc.org.ua/services/binu/is/Board.asp?TextName=*&lang=UK) і англійській мові(http://www.ulrmc.org.ua/services/binu/is/Board.asp?lang=EN&quest=&DPSIR=&TextName=*&id=) низку наступних індикаторів та індексів для підтримки дій, направлених на досягнення мети "2010" (успішне зменшення темпів втрат біорізноманіття, як внесок у справу подолання бідності та покращання життя), по категоріях DPSIR:

 

1.        *Видове багатство: бур’яни (див. Стан популяцій чужорідних і інвазійних видів (рослини) ) - SR 

2.        *Стан популяцій рідкісних видів (див. також RDB-індекс, Території з високою різноманітністю видів, яким щось загрожує) - DSR 

3.        *Стан популяцій чужорідних і інвазійних видів (рослини) - SR 

4.        *С/г землі, які охороняються: землі в складі заповідних територій - S 

5.        *Фрагментація природних ландшафтів (інвентаризація островів природних територій) - SI 

6.        *Різноманіття видів, які використовуються в їжу - S 

7.        *Кількість генотипів, що зазвичай використовуються: культурні рослини - S 

8.        *Стан та тренди генетичного агробіорізноманіття (пакет індикаторів) - SI 

9.        *Статус видів: чужорідні види на території заповідників (рослини)         - SR 

10.     *Питомий рівень флористичного багатства стандартної території    - DS 

11.     *Просторова різноманітність флори на певній географічній широті      - DS 

12.     *Зміни в розповсюдженні аборигенних видів, яким щось загрожує: рослини - SR 

13.     *Тренди щодо кількості та розповсюдження вибраних видів       - SR

14.     *Мовне різноманіття (див. також Показники заселеності та міграції населення) - DS 

15.     *С/г землі, які охороняються: мисливські угіддя на С/г землях   - SI 

16.     *Частка продукції, виробленої за рахунок невиснажливих ресурсів (див. також "С/г угіддя неінтенсивного використання...", " Споживання продуктів харчування в перерахунку на одну людину.") - DI

17.     *Бідність: рівень доходів сімей від підсобних господарств - DPI 

Із використанням індикаторно-індексного підходу та іншої іфнорммації розроблено перші прогнози щодо стану справ до 2010, 2015, 2025 рр. й на перспективу  - див., зокрема, «Текстове вікно II».

 

 

 

Заключення

            Матеріал вивів на необхідність запропонувати зовсім протилежний варіант відповідей на запитання анкети, у порівнянні із версією, яка була спершу запропонована міністерством: у дев’яти випадках «ні» було замінено мною на «так», і у двох випадках «так», навпаки, було замінено на «ні», в одному випадку мною зформульовано відповідь на запитання, замість відсутнього «так» чи «ні» (це щодо запитання «173». Повний перелік таких вікон наведено у  табл. 1.   

Таблиця 1

Перелік вікон звіту, для яких автором було запропоновано альтернативний варіант відповіді

 

Разработаны ли Вашей страной национальные стратегии, программы и планы, обеспечивающие разработку и успешную реализацию политики и мероприятий, ведущих к сохранению и устойчивому использованию компонентов биоразнообразия сельского хозяйства? (решения III/11 и IV/6)

 

Нет

Х

 

нет, но стратегии, программы и планы находятся в стадии разработки

Х

 

 

Определила ли Ваша страна практику управления, технологии и политику, которые содействуют положительному воздействию и смягчают отрицательное воздействие сельского хозяйства на биоразнообразие, а также содействуют повышению производительности и поддержанию жизненного уровня? 

 

 

Нет

Х

 

 

нет, но потенциальная практика, технологии и политика выявляются

Х

 

 

Обеспечила ли Ваша страна улучшение политического климата, включающего договоренности о совместном использовании выгод и меры стимулирования, для поддержки регулирования биоразнообразия сельского хозяйства на местном уровне?   

 

 

Нет

Х

 

 

нет, но определенные меры и договоренности намечены

X

 

Проведены ли Вашей страной конкретные оценки компонентов биологического разнообразия сельского хозяйства, таких как генетические ресурсы растений, генетические  ресурсы животных, опылители, борьба с сельскохозяйственными вредителями и круговорот питательных веществ? 

Нет

Х

да, в настоящее время проводятся оценки (просьба ниже уточнить компоненты)

Х

Организует ли Ваша страна проведение оценок взаимосвязи между сельскохозяйственной практикой и сохранением и устойчивым использованием компонентов биоразнообразия, о которых говорится в приложении I к Конвенции (например, экосистем и мест обитания; видов и сообществ; геномов и генов, имеющих социальное, научное или экономическое значение)?

нет

 

да, оценки проводятся в настоящее время

Х

да, определенные оценки завершены (просьба привести ниже подробное описание)

Х

Проведена ли Вашей страной оценка знаний, нововведений и практики фермеров и коренных и местных общин, касающихся поддержания устойчивости биоразнообразия сельского хозяйства и функций агроэкосистем для поддержания производства продовольствия и создания продовольственной обеспеченности? 

 

Нет

Х

 

да, оценка проводится в настоящее время

Х

 

Проведена ли Вашей страной оценка риска, который представляет собой интродукция данных чужеродных видов для экосистем, мест обитания и видов?

 

Нет

Х

 

да, но только нескольких чужеродных видов, вызывающих озабоченность (просьба привести ниже подробное описание)

 X

 

Приняты ли Вашей страной меры по предотвращению интродукции, контролю или уничтожению таких чужеродных видов, которые представляют собой угрозу экосистемам, местам обитания или видам?

 

Нет

Х

 

нет, но рассматриваются потенциальные меры

Х

 

Применяет ли Ваша страна экосистемный, осмотрительный и биогеографический подходы (в зависимости от обстоятельств) в рамках своей работы по чужеродным инвазивным видам? (решение V/8)

 

Нет

Х

 

да (просьба привести ниже подробное описание)

X

 

Определены ли в Вашей стране национальные потребности и приоритеты относительно использования Руководящих принципов? (решение VI/23)

 

Нет

Х

 

нет, но в настоящее время определяются потребности и приоритеты

 Х

 

Создан ли в Вашей стране механизм для координации национальных программ в целях применения Руководящих принципов (решение VI/23)

 

Нет

Х

 

нет, но механизмы разрабатываются

Х

 

 

 

 

 

 

            Раніше і у своїх зауваженнях і рекомендація до проекту НД-3, я оприлюднив думку про те, що ставка міністерства на екомережу, як на засіб збереження біорізноманіття, є застарілою і хибною [3,7]. Це – у противагу спробі поновити національну програму збереження біорізноманіття, «поховану» в 1997-1998 рр. у коридорах міністерств і відомств. Повернення до ідеї національної програми збереження біорізноманіття (яка, як виявляється, не загинула – див. посилання вище) і навіть смілива, і може, на перший погляд, несподівана ініціація розробки проекту Закону України “Про збереження біорізноманіття”, була б кориснішою для збереження біорізноманіття, аніж така трудомістка напів-дія, як створення екомережі. (Станом на 26 липня 2005 р. веб-сторінка, на яку Мінприроди запросило громадськість для ознайомлення із національною програмою - http://www.menr.gov.ua/index.php?detail=1&id=56 – не працювала. Мені також невідомо чи є ця тема в Проекті Екологічного кодексу України, над яким працює Комітет ВР з питань екологічної політики - www.ecology.org.ua/index.php?mod=zakonoproekty.) Нарешті, Закон України “Про ратифікацію Конвенції про біорізноманіття” має меншу силу, аніж потенційний Закон України “Про збереження біорізноманіття”, у якому тема збереження біорізноманіття (через створення екомережі) була б складовою більш великої задачі, а не навпаки! Колись, для підкріплення цієї важливої думки я вже не раз посилався на потужну статтю у вітчизняних наукових публікаціях, де йшлося про  доцільність збереження саме квіазіприродних комплексів, аніж окремих видів чи середовищ існування [8]. Життя показує, що втулити таке «квазі» у екомережу просто неможливо.

            Підсумовуючи, зазначу, що використання індикаторів та індексів і їхніх назв, дозволяє пришвидшити і скоротити викладання, зосередитись на самому головному, а також показати шлях до істини, яким просуваються укладачі звіту.

Активне використання посилань не перевантажує звіт, але сприяє суттєвому розширенню аналітичного поля, полегшує синтез, і, безумовно, сприяє більш активному врахуванню самих різних точок, утриманню дієвості мережі прибічників справи збереження біорізноманіття, яких, як показало обговорення 3-ї національної доповіді про стан біорізноманіття, не так вже й багато.

Додаю до цього матеріалу англомовний переклад заповненого Текстового вікна II, яке є узагальнюючим, ключовим у звіті.

 

Інші джерела інформації, використані для даного огляду

 

1.       Guidelines For The Third National Report - http://www.biodiv.org/world/intro.asp.

2.       Руководящие Принципы Подготовки Третьего Национального Доклада - http://www.biodiv.org/world/intro.asp.

3.       Придатко в. Пропозиції  щодо виправлення та суттєвого покращання 3-ї національної доповіді про стан виконання конвенції про біологічне  різноманіття/ Участь громадськості в підготовці Національної доповіді щодо збереження біологічного різноманіття в Україні - https://ecopravo.kiev.ua/BEY/Variety/comments2_ua.html.

4.       National Reports Thematic Reports Guidelines - http://www.biodiv.org/world/nr-guidelines.asp?t=thm.

5.       Стан популяцій: чужорідні та інвазійні види (рослини)/Пошукова система індикаторів агробіорізноманіття - - http://www.ulrmc.org.ua/services/binu/is/Board.asp?quest=1&TextName=&lang=UK.

6.       Концепція Державної програми формування національних сортових рослинних ресурсів на 2006 – 2011 роки - http://www.sops.gov.ua/toc.htm.

7.       Придатко В.І., Пархісенко Я.В.,.Іщук О.А, Штепа Ю.М., Потапенко Л.С.,.Петроченко О.Ю. Нові перспективи для розвитку теорії створення екомережі в Україні у зв’язку з використанням космічних знімків та геоінформаційних систем/ Материалы Пятой Международной Конференции "Геоинформационные технологии в управлении территориальным развитием", 27-31 мая 2002 года, Партенит (АР Крым). CD – ECOMM, 2002.

8.       Загороднюк І.В. Систематичне положеннгя таксону як критерій його вразливості. Доповіді НАН України, 2000, 7 с.

 


 

Додаток 1

 

Текстове вікно II із проекту 3-го Національного звіту про виконання

Конвенції про біологічне різноманіття, перекладене на англійську мову

 

TO THE DRAFT OF THE 3RD NATIONAL REPORT ON BIODIVERSITY STATUS IN UKRAINE (EXTRACT)*

 

B. PRIORITY SETTING, TARGETS AND OBSTACLES

Box II.   

Please provide an overview of the status and trends of various components of biological diversity in your country based on the information and data available.

Below are considered various biodiversity components related to significant area taken by Ukraine, and which have not changed since 1994, from the moment of Ukraine’s ratification of the Convention on Biodiversity: as of  01/01/03, the total land area comprised 60354.8 thousand ha, and internal waters – 2421.0 thousand ha. The indicator-index approach used further is applied in Ukraine for the first time since preparation of the 1st and 2nd National Reports on Biodiversity Status (hereinafter indicators and indices are highlighted in italics), and is Ukraine’s contribution to development of SBSTTA and COP-CBD decisions and recommendations of 2001-2004 on indicators use.

In comparison to the baseline 1994 year (the year of the Convention ratification), Natural capital index (NCI) comprised: for forest resources – up to 16%, for surface water resources – up to 33%, for agrobioresources – up to 55% [1]. Composite agrobiodiversity index (CIA) showed that in comparison to 1995 (this year is considered to be baseline, „conventional 1994”, in case of lack of statistical data), up to 93% agrobiodiversity is left, and the weakest point was animal husbandry, and, thus, tentative rates of annual losses for the period comprised 0.95% [2]. Living planet index (LPI) defined for 128 species-indicators of wild agrobiodiversity (insects, plants, birds, mammals) for the period of 1950...2003 showed that a general trend was negative but with features of stabilization for particular groups and natural zones after 90’s [3,4], when there was economic crisis after collapse of the former USSR. Dominating negative impact factors include changes in land use (37%), as well as poor management (16%), habitats loss (7%), toxication (7%) etc. [5] The situation with genetic diversity is not definite. Number of genotypes that are commonly used (plant sorts suitable for dissemination in Ukraine) is rather actively growing, and at the end of 2003 it made up 2898 [5]. In other Indicator Data Sheets (Number of genotypes that are commonly used: horses, Number of genotypes that are commonly used: sheep, Number of genotypes that are commonly used: bees), we can find examples of both crisis and non-crisis content [7]. The indicator Species status: alien and invasive species (plants) shows that in 2003, in comparison to 1927, invasion of alien plants into field strengthened [8], and, maybe, is forcefully provoked by active cultivation of sorts inclusive [9]. The calculation indicator Species diversity used for food, including sorts and breeds estimated for the first time comprised 2968, and it had significantly prevailing plants (98%) [10]. By the example of the indicator Poverty: families incomes obtained from private farmlands, it was found out for the first time that under dropping population incomes from salaries, including as a response, rates of population incomes obtained from farmlands are increased [11], and by the example of the indicator Number of plant sorts (suitable for dissemination in Ukraine), at least for the case of potato sorts, it was showed that it can substantially influence agrobiodiversity [5]. The indicator Species diversity used for food, also showed that farmers’ striving to obtain greater incomes (that is to overcome poverty) can cause two opposite effects: both biodiversity reduction – through introduction of more profitable monocultural level, and, vice versa – considerable biodiversity increase – through extension of a plant cultures list for producer lands [10]. Thus, hazardous examples of agricultural producers’ inclination for the monocultural level have been revealed, which should be studied more attentively.

According to many indicators in Ukraine, major part of biodiversity represents biodiversity dependent upon agrolandscapes, after all, Area of cultivation of agricultural lands makes up 72% [11], Fraction of agricultural land under cultivation is 56.2% [12]. Protected agricultural areas: areas inside of protected areas (= Lands with low agricultural inputs) comprise only 3% [13]. Lands with low agricultural inputs (that is under organic farming) comprised 0.96% of all arable area [14]. In contrast to this, Hunting areas inside of agricultural lands comprised 94% in Ukraine [15]. The index Anthropogenic pressure value: the Red Data Book species response to the anthropogenic pressure (or RDB-index) showed that “agricultural activity” as a negative impact factor takes the second position after the factor “annihilation of ecological niches” [16]. More than 46% of areas of High diversity with threatened species are located within current agricultural landscapes [17]. Based upon this, even 10.4% of protected areas of the total Ukraine’s area, which are planned to establish till 2015, will not completely solve agrobiodiversity preservation problems, including soil diversity ones. That is why, further consideration of regional agroecosystem status (agrosphere) is fundamental for preserving biodiversity in Ukraine. Respective programs, projects, and campaigns on support of up-to-date biodiversity friendly farming and strengthening public awareness will be of particular importance. Thus, all agrobiodiversity components (associated, wild, and genetic) for the period of 1994...2004 were subjected to changes.

The following is forecasted till 2010, or for future, if nothing is done. Trends for NCI, LPI, CAI will stay negative, although for particular components the situation will appear to be satisfactory. Total number of species to be entered to the Red Data Book of Ukraine will increase, including due to general biological reasons [18]. Risks related to deviations in the status of different ecosystem types and respective ecosystems (on the assumption of increasing number of Red Data Book species) will be the following: а) herbaceous, and fruticous-herbaceous xerophytic ecosystems, b) herbaceous, and fruticous-herbaceous mesophytic ecosystems, c) overdamped ecosystems, d) ecosystems with dominating tall aerial plants (forests, light forest, shrubs), e) ecosystems, which development is caused by mainly geomorphological forms, f) marine, coastal ecosystems, continental stagnant and flowing water reservoirs [19]. According to the RDB-index, environmental contamination and agricultural activity will be dominating among negative factors [16]. Agricultural producers will incline for introduction of monocultural level, which is more profitable for them. Development rates of organic farming will be moderate [14].

Thorough studying of changes in birds habitats in the capital of Ukraine and surrounding areas for 1988...2004, and according to remote sensing data, obviously testifies that recreational loadings and biotopes transformation have effected first of all birds of open landscapes, in particular, larks. It was recorded also that total extension of forest belts and their average length had dropped by 16%, and at the same time, more intensive fragmentation of agrolandscapes mosaics occurred – by 40% [20]. Rate of organic farming development will be moderate [14]. The risk of possible “genetic pollution” of natural ecosystems with genetically modified cultures of potato, soybean, sugar-beet, maize, and rape will stay the same [21].

Information sources: 1-3,5-8,10-13,15-17) – Serchable System of Agrobiodiversity Indicators - http://www.ulrmc.org.ua/services/binu/is/index.asp?lang=EN. 4) Придатко В.І. Індикація та індикатори: досвід розробки і використання для оцінювання стану агробіорізноманіття України в рамках проекту UNEP-GEF BINU/ Агробіорізноманіття України: теорія, методологія, індикатори, приклади. Книга 1. - Київ: ЗАТ "Нічлава". 2005. - с.94-113. 9) Species status: alien and invasive species (plants)/Ukraine: agrobiodiversity and indicators UNEP-GEF Project Biodiversity Indicators for National Use (BINU)” - CD „Агробіорізноманіття України...” Презентація про результати розробки індикаторів та індексів агробіорізноманіття, підготовлена в УЦМЗР для окремих слухань під час 10-її сесії Допоміжного органу з питань науки техніки та технологій (SBSTTA), Банкгок. Київ: УЦМЗР, 2005. 14) Калініченко Є. Органічна продукція харчування\\Агросектор,№1[1], 2004, с.18-19. 18) Загороднюк І.В. Систематичне положення таксону як критерій його вразливості/Доповіді НАН України. 2000. 19) Буравльов Є., Пньовська О., Коваль Г. Підхід до моніторингу антропогенного впливу на біорізноманіття/Екологія і ресурси. Збірник наукових праць. Випуск 5. Київ, 2003, стор. 64-68. 20) Коломицев Г.О., Придатко В.І., Лопарьов С.О. Про використання даних космозйомки Terra (ASTER) та Landsat 4 ТM для інвентаризації середовищ існування птахів агроландшафтів на прикладі м. Києва (1987-2003)/ Агробіорізноманіття України: теорія, методологія, індикатори, приклади. Книга 1. - Київ: ЗАТ "Нічлава". 2005, с.177-185. . 21) Ангурець О.В. Зауваження щодо 3-ї національної доповіді України про стан виконання Конвенції про біологічне різноманіття/Участь громадськості в підготовці Національної доповіді щодо збереження біологічного різноманіття в Україні - ecopravo.kiev.ua/BEY/Variety/comments12_ua.html.

 

* This pattern, the draft extract from the 3rd National Report on Biodiversity Status (NR-3) was prepared by the author using an indicator-index approach, and which is in case of community’s approval would be a great contribution to support of series of SBSTTA, as well as COP7 decisions and recommendations.  The author set himself as an object to use as many as possible information sources and respective summaries on the current situation for 1994…2005, and which was the most easily to perform just with references to indicators and/or indices, since respective search and analysis of information sources have been done for their description.  And exactly due to these reasons, the pattern is based on materials the most ready for the stated objective, in particular, materials of the bilingual Searchable List of Indicators – see below. The complete version of еру proposal on NR-3 is kindly placed on the  «EcoPravo-Kyiv» NGO’s web-site: https://ecopravo.kiev.ua/BEY/Variety/comments2_ua.html; the NGO has initiated broad public discussion of the NR-3 in April-June this year, which has been implemented under UNEP’s support (UN Environmental Program) - https://ecopravo.kiev.ua/BEY/index_en.html.  Activity under the project is performed in collaboration with the Ministry for Environmental Protection of Ukraine. Moreover, in my opinion, the stated extract from the draft NR-3 demonstrates both NGO’s informational capacity and capacity for use of biodiversity indictors and indices in compiling national and international reports. The pattern, as well as significant extension to it, was submitted to the NGO “EcoPravo- Kyiv” in July this year – it is for being included into a full package of national NGOs’ proposals on NR-3 for their further submission to the Ministry for Environmental Protection of Ukraine.

 

Prepared by: Vasyl Prydatko (ULRMC)

 

Translated into English by: Olena Prokopchuk and Vasyl Prydatko (ULRMC).

 

Kyiv, 2005.

 


 


[1] Автор мав і має наступне відношення до біорізноманіття та екополітики: у 1997-1998 рр. - очолював Відділ збереження землі та біорізноманття Мінекобезпеки України, і  був одним із перших авторів національної програми збереження біорізноманіття; у 1997 р. очолював делегацію України на 4-й (Братиславській) Конференції Сторін Конвенції (за погодженням МЗС); у 1998-2000 рр. брав участь у конференціях Сторін та нарадах Рамсарської (за погодженням МЗС), Боннської та Бернської конвенцій; у 2003 р. брав участь у 9-ій, а у 2004 р. у 10-ій сесії SBSTTA, а також у 7-й Конференції Сторін Конвенції. 

[2] УЦМЗР є неурядовою неприбутковою організацією, основною місією якої є розвиток та впровадження сучасних інформаційних технологій, і яка виконує проекти, пов’язані в т.ч. із вивченням біологічного різноманіття, починаючи з 1999 року. Детальніше див. – www.ulrmc.org.ua.

[3] Офіційний україномовний варіант назви цього документу відсутній, тому тут і далі автор використовує свій варіант перекладу, а також скорочення «КПП НД-3» чи «НД-3». Для заповнення російськомовних вікон запитника автор скористався українською мовою, аби не напружувати себе пошуком аутотентичного перекладу назв міністерств, відомств, установ та організацій, законних та підзаконних актів, назв індикаторів та індексів тощо.

 

 

Повернутись на попередню сторінку