Архів новин

  Новини

17 лютого 2005

 

            16 лютого 2005 року представники ЕкоПраво-Київ взяли участь у комітетських слуханнях - "круглому столі" "Кіотський протокол: перспективи для України", які проводилися Комітетом Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.

            Як зазначалося на слуханнях, Кіотський протокол зобов’язав розвинені країни з перехідною економікою зменшити свої викиди протягом періоду дії зобов’язань з 2008 по 2012 рр. в середньому на

5,2 % від рівня 1990 року.

            Зобов’язання України більш м’які – не перевищувати рівень викидів 1990 року протягом цього ж періоду. Передбачені зобов’язання сторін поширюються на шість парникових газів: діоксид вуглецю (СО2), метан (СН4), закис азоту (N2О), гексафторид сірки (SF6), перфторвуглець (ПФВ) і гідрофторвуглеці (ГФВ). При цьому індивідуальні зобов’язання країн варіюють від 8% скорочення до 10% збільшення викидів ПГ.

            Голова Комітету Геннадій Руденко нагадав присутнім, що у 1990 році Україна займала шосте місце в світі за обсягами викидів парникових газів після США, Росії, Китаю, Німеччини та Японії. Загальні викиди ПГ становили 880,5 млн. тонн СО2-еквіваленту. За період з 1990 по 1998 роки внаслідок економічних чинників викиди парникових газів значно скоротилися – до 315,9 млн. тонн.

            За словами голови Комітету, відповідно до існуючих прогнозів розвитку економіки України, навіть за оптимістичним сценарієм викиди парникових газів у період до 2012 чи навіть до 2020 року навіть не досягнуть рівня 1900 р.

            У зв‘язку з цим, наголосив Г.Руденко, Україна залишається однією з найбільш інвестиційно привабливих країн для реалізації механізмів Кіотського протоколу через порівняно низьку питому вартість заходів зі скорочення викидів парникових газів, модернізації промисловості (у 10-25 разів нижча, ніж в індустріально розвинутих країнах).

Учасники слухань зазначали, що перешкодами на шляху застосування механізмів Кіотського протоколу Україною залишається безсистемна, нерегулярна та неповна інвентаризація викидів ПГ, не створена досі національна система оцінки викидів та поглинання ПГ, національна система підготовки, оцінки, реєстрації та верифікації проектів спільного впровадження.

            Зверталася увага на те, що досі не розроблено процедуру ухвалення та підписання двосторонніх угод, які відкриють дорогу для проектів спільного впровадження, що вже сьогодні пропонуються Україні іншими державами.

            Народні депутати наголошували на тому, що не створена належна правова база для регулювання процедур впровадження механізмів Кіотського протоколу, особливо правил затвердження проектів спільного впровадження та законів, що регулюють право власності на „одиниці встановлених обсягів” та “сертифіковані скорочення викидів”.

            Крім того, Руденко Г.В. звернувся до присутньої на зустрічі громадськості з проханням подати свої пропозиції щодо бачення співпраці громадськості та відповідних органів державної влади з впровадження положень Кіотського протоколу, зокрема, щодо вибору оптимальної форми здійснення громадського обговорення рішень, що приймаються на державному рівні з цих питань.

            Комітетські слухання стали першим всебічне обговоренням стратегії України щодо участі в міжнародних вуглецевих ринках, які стають реальністю після набуття чинності Протоколу.

            У зустрічі взяли участь представники міжнародних і зарубіжних організацій – Світового банку, представництва Європейської Комісії, Американської торгової Палати в Україні, Асоціації екологічних ринків США, представники Уряду України – Кабміну, Мінприроди, Мінагрополітики, Мінекономіки, Мінпаливенерго, Мінпромполітики, Держкоменергозбереження, Держлісгоспу, Держгідрометеослужби, Держжитлокомунгоспу, провідні вчені НАН України й галузевих НДІ, активісти екологічних партій та громадських організацій, працівники ЗМІ.